Не квітне вишня, пташка не співає
Снує над світом темна пелена,
У нашому Шевченковому краю
Уже роками йде страшна війна.
Квітучі трави до землі припали,
Сади зелені пусткою стоять,
Нещадні руки гілки поламали,
Іде війна, уламки куль летять…
Вона вогнями землю огортає,
Окопи риє, спалює траву,
На всю країну руки простягає,
Ховає сонце й неба синяву.
Крокує поруч, косить невблаганно,
Літопис новий пише у віки,
Жорстоким оком водить, споглядає,
Країни цвіт кидає в бур’яни.
Щовечора молитву я читаю
В молитві прошу Бога щиро я,
Щоб в нашому лелековому краю
Завершилась нарешті ця війна.