Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Колись і я впаду у небо,
Дістану хоч би промінчик сонця
Кинувши його із неба до землі.
Проллється воно ріками із твоїх очей,
Крізь безмежну кількість темних ночей…
У всього є початок,
Так само, все має і кінець,
Але, то все замикається у коло;
Перетворивши всю безмежність,
В ту саму нескінченність…
По-своєму люблю весну – Я народилася у квітні, Навколо люди всі привітні, В квітневі ночі не засну… По-своєму люблю весну – Там […]
Ты мне так редко пишешь, Во всем, полагаю, виновен февраль… Раньше мог ждать часами, Теперь и минуту потерпишь едва ль…. Все скупее, […]
Наглые мыши. . Самые наглые твари есть мыши. Выгнал их с подпола, влезли под крышу. Весь в мышеловках уже мой чердак Слышу […]
Яке наше кохання на смак? Меду із липи, перцевої м’яти… У слушний момент ми побачили знак і зрозуміли – воно буде тривати! […]
