Холодні сльози обпікають щоки, Ще вчора ти сміявся із сліз моїх, Та прийде час, ти будеш одиноким, І хтось сміятиметься із сліз твоїх. Не буду за тобою сумувати, Й ночами сльози проливати І об подушку теплу витирати Пустими мріями усе це заїдати. Я виросла уже із цього віку, я не […]
Daily Archives: 30.08.2018
53 posts
Ми не вправі нікого судити, Ми не вправі ділити людей. Кожен з нас народився щоб жити, Й розуміти всю сутність речей. Хто сьогодні багатий чи бідний, В кого склалася доля яка? Хтось насправді достойний та гідний, Хтось не вартий в душі й п’ятака. Кожен з нас є,по-перше, людина, […]
Ех,ти говориш сам до себе… Ти зовсім залишивсь один, Ех,ти говориш сам до себе… Тебе зламав вже гніт хвилин, гніт годин… Ніхто не знав, що все складеться так фатально, Та кожна добра казка знає свій фінал, Сувора доля ділить нас усіх безжально На тих , хто тут , й на […]
Гармонія в думках...Безмежність розстелилась перед мною. Так лагідно співають чайки , витанцьовують небесний вальс, Блукаючи над темно-синьою спокійною водою, Літають там , куди рукою змін не дотягнувся плинний час, Легенький ніжний бриз наповнює колекцію дрібних прикрас Пейзажної скарбниці,що вже точно не назвеш малою, І навіть я в казковій цій скарбниці […]
У моєї бабусі є кіт Васько. Він не ангорський і не сіамський, а просто український кіт- рудий з білими лапами. Васько дуже хитрун і ласун. Коли на кухні запахне чимось смачненьким, він тут як тут, і починає прохати- лапкою чіпає мене за ноги, дивиться у очі та голосно муркоче. Він […]
Настала осінь. Дні все більше і більше ставали коротшими, а ночі холоднішими. Наближалася гроза. Зайчик Капустянчик поспішав додому. Він біг через поле. Втомлений і голодний, він сів на хвильку перепочити, щоб перевести власний дух. Роззираючись довкола Капустянчик побачив поле на якому росло кілька качанів капусти. – Оце так поталанило! – […]
..она меня чувствует больше..чем я себя чувствую сам.. ..мысли удавкой душат..сердце напополам.. ..мысли глотаю жадно..память листаю вспять.. ..зачем возвращаю время??..зачем всё в себе опять??.. ..она меня по крупицам..а я себя на куски.. ..то что дано единицам..до гробовой доски.. ..мысли с клубка да в кучу..перемешалась явь.. ..даже не знаю..как лучше..знаю лишь что не прав.. […]
..невостребованность души.. ..состояние взгляда в одной точке.. ..и..мыслями пытаешься расковырять эту точку.. ..как будто там может находиться ответ.. ..а там его нет.. ..он в прошлом.. ..и невольно..понимая это..не поворачивая головы и не оглядываясь назад.. ..все движения только внутри себя.. ..отматываем пленку..кадр за кадром.. ..что??.. ..листаем..анализируем..и понимаем.. ..ответ там.. ..и он […]
..чем больше старался не думать.. тем чаще о ней вспоминал.. пытался дышать вполсилы.. но мозг снова мысль штурмовал.. ..залить бы горючим дыханье.. лимоном заесть до оскомы.. себе чтоб найти оправданье.. чтоб образ забыть знакомый.. ..но боль..тишину обрекая.. минуты чеканит в ночи.. душа тихо шепчет..вздыхая.. в плену у ведомых причин.. 2012
Так не хочеться осені , Але літо вже йде… Вже хліба давно скошені, – Скоро осінь прийде. На порозі за грозами Журавлиним крилом Із віршами і прозами Промайне над єством. Зелень зміниться кольором Дивовижних тонів І щодень замовкатиме Птаства дивного спів. Сонце буде ховатися Щораз швидше від нас, Листя буде […]
1* ..город окутала снежным покрывалом кудесница зимушка-зима.. на тротуарах по протоптанным дорожкам двигались туда-сюда люди.. он любил наблюдать с высоты десятого этажа..когда было время.. а сейчас его привалило внезапно много.. ..Новый год наступил..за ним неожиданная простуда.. обещанных сюрпризов в личной жизни не наблюдалось.. нет..он не был одинок..у него есть дочь..внученька..зять толковый.. ну нет […]
…Окончены кровавые бои, и голубь мира белый виден в небе, схоронены, мой край, сыны твои, пора о мире думать и о хлебе… Но жив ещё невидимый Дракон, он так же, как и раньше, здесь и с нами и верит в то, что вечен в душах он. Он там, где за […]
Любовью этот мир не изменить, спасти его нельзя и красотою. Свободу послушаньем не купить, порой лишь только грязною войною возможно мир желанный заслужить, добиться хоть немного уваженья, свободу, честь и право защитить, отбросив меркантильные сомненья, всю горечь поражений и утрат, возможность дать уставшему народу увидеть рабства тлеющий закат и дать […]
Коль грешен, так спасенья не ищи, не кисни зря и хвост держи морковкой! Живя в раю, напрасно не ропщи, амбар наполни салом и зубровкой, и яблочко, конечно, не забудь — в нём знаний суть таинственных сокрыта… Приляг, не спи, в смиреньи миг побудь, на небо глянь глазами сибарита. Без страха […]
Шкільний альбом схотілось погортати… Колеги юні – в кучерях, стрункі. Усім вдалось себе до крихітки віддати Колишнім учням, що тепер батьки. Як вам живеться, хлопчики й дівчатка? Ви в пам’яті маленькі назавжди! Вже покоління вас, кого вели за парту , Щоб вчить читати букви і книжки. Живе дух школи в […]
Три месяца усталые сердца сражаются со злом неутомимо, и кажется, что нет войне конца… Холопство в душах здесь неистребимо, и выглядит бессмысленной борьба, порою здесь холоп тупей кретина, здесь бьёт хозяин плёткою раба, а раб за это любит господина… …Раб сложностей не любит, простота и ясность правил для него критичны, […]
Заложник ты теперь… Не где-то там, в кино заморском, глупом и кровавом. Попал ты ныне в лапы палачам, известным всем своим звериным нравом… Отныне жизни есть твоей цена, ты — просто результат успешной ловли, озвучена цены величина и быть тебе предметом для торговли… Кто видит боль и гнев в глазах […]
Хвала всім бунтарям , безумцям легковажним! Невдахам сильним духом – слава й честь. Хвала художникам , що бачать світ інакшим, Ось тим , хто над устоями малюють хрест. Повага тим , хто завжди – зайві, недоречні, Хто правила сприймає , ніби жарт, Чиї слова в суспільстві марні, суперечні, Для кого […]
Легко голубіють сині небеса, Срібно кришталиться вранішня роса, Жовто золотіють в променях поля, Плодом обважнілим хилиться гілля. Стомлено рясніє плодородний сад, Винно – соковито стигне виноград. Чебрецево – м’яко пахне у степах, А туман завісою стелиться в ярах. Пишно й різнобарвно виграва квітник, Вабить ароматами наче чарівник. Крадькома не кваплячись […]
Я зустрінусь з літом десь у полі, Де вітри гуляють в самоті. Виллю сум з душі на видноколі, Й попрощаюсь з ним у гіркоті. Розкажу, як зустрічала ранки, Милувалась росами й дощем, Й на зорі,оспівані світанки, Проводжала в сутінки з плачем. Розповім про квіти й буйні трави, І магічний голос […]
Загубилася душа… побита, ображена, приречена… Вона пішла шукати щастя та не повернулася… Хто побачить – убийте щоб не мучилася… Інакше їй буде ще болючіше… Кожного дня вона спотикається, як та мала дитина , серед натовпу! Куди іти!? І що робити?! Як кохання своє на половину поділити?! Убита, спустошена і мовчазна, […]
І кожен день, народжений світанком, Вдихає ніжний запах чебрецю, Стрічає мить з посрібленим серпанком, Красу земну на хвої ялівцю. Мене немов поглинула природа, Тумани теплі гладять по плечах, А під ногами в ється прохолода І світ прокинувсь в радісних дивах. Як хочеться впіймати промінь сонця, В душі сховати , ніби […]
Співа цвіркун мінорно колискову, В серпневій спеці вечір спочива. Поля вдихають свіжість світанкову, А ніч на трави роси розсипа. П янить солодкий запах матіоли, Дарує сад фруктовий аромат, Розкинувсь хміль на сонні частоколи, Де творить ніч прелюдію токат.
*** Раптово так в душі щось обірветься, Як на акорді рветься змучена струна. Притаєне з глибини обізветься, Зсередини проквилить, як луна. Вриваються так само у життя, Шаленим буревієм із вітрами, Без сорому, без грама співчуття, А потім йдуть, лишивши тобі шрами. Розіб’ють вщент усі дитячі мрії, Наївність перетворять […]
В подорожнього стежка, у співця є гітара У орла завжди решка, а у неба є хмара. В танцюриста є танець, у поета вірші В школяра завжди ранець, а в сумних є смішні. Є у пекаря хліб, в квітникарки є квіти У Різдва завжди сніп, а в учителя діти. У людини […]
За вікном XXI століття, А земля свій продовжує плин І які б не були лихоліття, Вихід в людства є тільки один: Зберегти на прекрасній планеті Рід людський, захистити життя, Щоб до сонця всміхалися діти, Щоб щасливим було майбуття. «Світ врятує краса», – мовив класик, Ці слова відгукнулись в серцях, А […]
Я хочу вірш свій присвятити Слову, Бо в нім магічна сила є. Велична і багата Словом мова… Відтінки у життя наше дає. Зігріти Словом можемо людину, Загоїть рану і зцілить. Заколисати й втішити дитину… Ним можна горе й радість розділить. Ще можна щастя загукати Словом, Переступивши батьківський поріг, Теплом зігріть […]
Моє срібнозоре марево Заплуталось в літню ніч, Захмарилося примарами, Забута без назви річ Моє неозоре сяєво У плетиві срібних струн, Тремке срібнорунне маєво, Кармінний малюнок рун. Звучить ще м’яка мелодія, Теплом зігріває ніч, Ховає невдаху злодія, Що тулиться до узбіч
Синица — птица главная у нас, пожалуй, даже нет её важнее. Не где-то там, в руках она сейчас, и тот из нас значительно умнее, кто с грустью не глядит на журавля, летающего где-то в синем небе, тот, кто живёт, в смирении моля о тёплом стойле и насущном хлебе… Журавль — […]
Возможно ли героем стать сейчас? И надо ли сегодня быть героем? Быть может, лучше было бы для нас шагать за властью плотным, дружным строем? Но кто же тот, за кем зовут шагать? — Не так себе, какой-нибудь чиновник. Пора тебе очнуться и понять — в стране у власти ныне уголовник! […]