Зранку я кручусь, як дзига,
Справ на вихідних без ліку.
В першу чергу догодити
Все ж стараюсь чоловіку.
Щоб чоло було безхмарне,
Не були з грозою очі
В мене, так вже повелося,
Завжди найкоротші ночі.
Страви різні я готую,
У квартирі прибираю.
І якщо хвилини вільні,
Іноді про себе дбаю.
Так і зараз, в час затишшя
Прилягла, наклала маску
Зі свіженьких огірочків,
Проявля до себе ласку.
Хай мого обличчя шкіра
Релаксацію розкриє,
Під пахучим огірочком
Уповільнено старіє.
Ось, ось, ось вже сили маски
Відповідно діять мають,
Відчуваю, що з обличчя
Огірки кудись зникають.
Відкриваю очі, бачу –
Чоловік над головою
Огірки жує і каже:
“Народилась ти дурною.
Чи пізніше з дуба впала?
Знай, що робиш ти помилку.
Викладати огірочки,
Краще всього, на тарілку!”

Думок на тему “Маска з огірка.”
Будь – який момент життя має право на увічнення))) Я думаю, що ви мене зрозуміли.