Де течуть потоки Нілу
Снився спокій крокодилу.
Жабенята набридають,
Хижакові дошкуляють.
Кожний раз в спекотну днину
Лізуть всі йому на спину.
Крокодила довга паща
Не дістане їх нізащо.
Він не може їх струсити
Й мусить на собі возити
Жабки злазити не хочуть,
Пустотливі знай регочуть.
4 коментарі “Пустотливі жабенята.”
Как всегда талантливо, весело, поучительно!!!
Ой як же гарно, уявляю собі цю веселу картину!Дякую за таку радість!
І Вам дякую, шановні, за приємні слова! Натхнення Вам.🥰
Від ваших вішів віє такою легкістю, невимушеністю, позитивом – те. що треба! Я зачитала один донці подружки (4 роки) – їй сподобалося, вона сміялася та навіть повторювала. Діти – нащиріщі прихильники.)