Весніє…Сльози падають з небес
рясними росами на недостиглі трави,
і недоречний вже зими протест,
затихли вітряні її октави.
Потужний Божий подих на ліси,
поля, луги вселяється повсюди.
Народжуються діти у весни,
і хочеться вдихати повні груди.
Земля свої обійми розкрива,
Дає початок всякій стебелині,
А жайворята мріють про жнива,
І солов’ї радіють кожній днині.
Надія…Не померла, ожива,
І як весна, оновлюється знову,
Бо де Надія, Віра, там жива
дорога до Господньої Любові