І
З метро я вийшла в темінь –
Зупинка вже пуста.
Робота ненавистна
Тримала допізна
Ще не дали зарплати,
Тож на таксі нема
Ні “кешу”, ні на картці
В халепі знову я.
ПРИСПІВ:
Автобуси не ходять
Й маршрутка вже пішла.
З собою парасольки
Сьогодні не взяла.
А дощик накрапає,
Стою розгублена.
На принца я чекаю?
Чи просто на коня?
ІІ
Весна на всю буяє
Краси не бачу я.
В кіно любов та щастя.
А в мене їх нема.
Сподобатись хотіла
Та й взула каблуки.
І як шість кілометрів
Мені на них іти?
ПРИСПІВ:
Автобуси не ходять
Й маршрутка вже пішла.
З собою парасольки
Сьогодні не взяла.
А дощик накрапає,
Стою розгублена.
На принца я чекаю?
Чи просто на коня?
Автор публікації
Титул: Автор місяця (Квітень 2021)
22 вподобань користувачів у квітні
Титул: Яскравий коментатор
Титул: Небайдужий читач
2 коментарі “З метро я вийшла в темінь.”
Гарний вірш. Тільки треба “парасольки”, бо заперечення.
Забула сказати:
“принца”;
“та й” пишеться окремо