Пасмурну осінь сховаю в кишені,
Чаєм зігрію стурбовану душу.
Полум’я печі в куточку оселі
Ніжністю спогадів серце зворушить.
Пильно погляну у стомлені очі,
Кучері сиві ласкаво розчешу…
Я пам’ятаю недоспані ночі,
Мамину пісню…тихеньку, сердешну.
Так зачаровує спокоєм кухня,
Сонна вітальня обіймами манить.
Буря душевна безпомічно вщухне –
Знову врятована серденьком мами.
Ніжна та щира, голубко тендітна,
Сонечка промінь ласкавогарячий,
Веснами п’яними, ненечко, квітни,
Кращого дару я навіть не бачу.
2 коментарі “Мамі”
гарно
Просто чудово !