Що з тобою, де ти, чому тиша?
Чом не чути в пісні голос твій?
Та хто думки Твої далеко там колише?
Для України, назавжди ти будеш свій.
Можливо Сонця промінь хтось закрив, не знаю,
Можливо в пастку ти попав до ворогів.
Все буде добре, серцем відчуваю,
Скільки б не пройшов важких доріг.
Яким тернистим не здається тобі шлях,
Ти згадай, про тих, кого кохаєш.
Обійми! Тримаючи в руках,
Скарб країни, що ти так плекаєш.
Де б не був ти, просто не здавайся,
Вір у себе, що печаль пройде,
З попелу, як Фенікс, підіймайся,
А господь до мрії приведе.
Посвята у переломный момент життя для укр. співака з французькою душею-
П. Манандіз.
Автор публікації
Я полюбила душу, а не тіло
І щастя криється в буденності життя.
Солодка та оманлива надія
Веде мене за руку в майбуття
Достижение получено 18.10.2021
Титул: Автор місяця (Серпень 2021)
За публікацію “Сладкий дым”
37 вподобань користувачів у серпні
Достижение получено 06.07.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 05.10.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Із вірою в серці”
Пані Анна! Талановитий вірш. Дуже барвисті та пластичні образи. Є особливий урочистий ритм вірша. Є глибина художніх узагальнень. Вражений. ….Є незначні і суто редакторські зауваження. Але слово “Господь” треба писати з великої літери, як особливий прояв людської Любові. Не можна робити таке скорочення “укр” . Чи має душа національні відмінності? Варто подумати?
Валерію, дякую