Лиш сонечко осіннє пригріло,
Кульбаба заблукала у часі,
Засяяла жовтеньким враз цвітом,
Й подумала, як гарно в цій казці.
А листячко посипало зранку,
Спросонку здивувалася квітка,
Тож зовсім не відчула всю ласку,
Яскравого весняного світла.
Ой лишенько, тривожно навколо,
Так тоскно не буває весною,
Тужлива почувалась самотньо,
Бо дружба непринадна з журбою.
Вітрисько закрутив і хмарина,
Побігла безупинно все далі,
Кульбабі зрозуміла картина,
Їй бачилось небо в печалі…
Не треба нарікати сумлінням,
Невчасне квітування для втіхи,
Сяйливо прикрашати цвітінням,
Призначення важливе, між іншим.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор