ВОРОНИ
Лише ворони були ситими,
Коли люди лежали вбитими.
Коли сил не було вже кричати,
Все, що могли ви, – мовчати.
Лише ворони були жИвими,
“Птахи смерті”, кружляли щасливими.
Невідомі у дзьОбах кісточки,
Не дорослі, то малі діточки.
Лише вітер над верболозами,
Вмивається грішними сльозами.
Навіщо стражденним той холод,
Прийшов в 33-тьому голод.
Не пощадив, ні малих, ні великих,
Мільйони побачили “Тіні Безликих”.
Від попелу, – сіра земля,
А з Нею, заплачу і я.
Погоріло все, похололи всі,
Обійнявшись сплять, як у вічнім сні.
Закатовані біля хат лежать,
Лише ворони у пітьмі летять.
Найстражденніший, ти народе мій,
Ми все згадуєм, а довкола рій
Спочивайте ви, ми, – згадаємо,
У День Пам’яті свічку запалимо
Автор публікації
Я полюбила душу, а не тіло
І щастя криється в буденності життя.
Солодка та оманлива надія
Веде мене за руку в майбуття
Титул: Автор місяця (Грудень 2020)
26 вподобань користувачів у грудні
Титул: Небайдужий читач
