КАЇН і АВЕЛЬ
Ніч…Прохолодно вже надво́рі…
Зір міріади…Місяць зго́ри
в моє заглядує віконце…
Не спиться…Придивився…Що це?
На лику Місяця є знак,
немов би хто паде́ навзнак;
З-за спини інший виглядає –
того́ на вилах він тримає…
Сини Адамові обоє,
заняття мали кожен сво́є;
І в жертву Богу приноси́ли
усе, самі із чо́́го жили.
Був старшим Каїн – землю мав,
молодший стадо випасав;
Бог жертву Авеля призрів…
Помститись Каїн захотів…
Що під рукою мав, схопив
й у спину вила засадив…
За що убив?..Брати ж бо рідні!
За що пролилась кров невинна?..
Що більше вгодною була
скотарська жертва…Заздрість зла…
За братовбивство покарання –
на Місяці тому́ знамення…
Бабинець Ю.Ю.
Думок на тему “Знамення”
Незвичний погляд на Місяць.