Для голосування необхідно авторизуватись

Сповідь

Сповідь

Чому ми про Бога згадуєм,
Коли на дно прірви падаєм?
Надії коли не лишається,
А серце сльозами вмивається.?

Чому на коліна ми стАнемо,
Коли тіло покриється ранами?
Совість тоді прокидається,
І гріх наш на волю вривається.

Чому забуваєм молитися?
Постійно на недругів злитися,
Спіткнувшись не виправляємось,
З Дияволом часто радимось.

Все рідше до храму ходимо,
В оману себе ми заводимо.
Отрутою гніву окутані,
Чорною смертю, мов путами.

Скільки нам часу лишилося?
Щоб серце ніколи не билося?
Лише Господь все то знає,
Дарує життя й забирає.

Стань на коліна, до неба руки,
Заради нас терпів Він муки.
Просто подякуй за те, що вже маєш,
Багато цінуєш, коли все втрачаєш.

7

Автор публікації

Офлайн 4 години

Анна Губіна

756

Я полюбила душу, а не тіло
І щастя криється в буденності життя.
Солодка та оманлива надія
Веде мене за руку в майбуття

Коментарі: 29Публікації: 114Реєстрація: 12-08-2020

Золоте перо

Достижение получено 09.03.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 05.10.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

2 коментарі “Сповідь”