Солдатам, що загинули
Як важко відчувати чужу біль ,
Коли Сини, за Україну помирають.
Як, загасити той ворожий гнів,
Як підпалити свічки, що згасають?
Як пробачати, в проклятій війні,
Як пробачати ворогів своїх бездушних?
Господь…. Почуй мене, Дай сил Мені.
Дай сил солдатам,цим молитвам мужнім
Про що мовчить стражденная душа?
Чекає до небес Свята дорога,
Відкриті Двері
Янгол.
Небеса.
Хай зникне лють, хай зникне, ця, тривога.
Хай тепло буде хлопцям, що лежать,
Хай автомати захистять на день насущний.
Хай спочивають з миром ті, хто сплять,
Господь… Почуй, Ты, крик їх відчайдушний.
Ти дай їм крила, крила, щоб злетіти,
Заради матерів… Дітей, повинні жити!!!
Заради милої, що серцю так кохана,
Аби не була в чорну вишиванку вбрана !!!
Зміцни їх тил, від пострілів ворожих
Дай мужність, щоб країну берегти.
Нехай запалить Свічку Миру кожен,
Хто словом, може Там допомогти.
Колись, най закінчаться гіркі сльози,
Що крапають із кров’ю до землі.
Хай зашумлять із вітром верболози,
Моя країно!
Діти ми твої.
Думок на тему “Сини України”
Трагічна поезія про Україну, де стільки Правди, Горя та Сліз людських. Саме тому це Молитва до милосердного Господа…Це крик Душі. Я це добре розумію. Тому я вражений.