Осіння пора

Пора осіння з неповторною красою,

Мов чепурна ґаздиня тихою ходою

Господарює, красить, золотить,

Мозаїкою казку скрізь творить.

Колотить фарби  жовті та багряні,

А барви зріджують дощі й тумани.

Сумна, проте захоплююча акварель,

Мить сподівання, роздумів, ідей.

Вальсує з мокрим листям вітер долом,

Вверх підійме й розкидає довкола.

Акорди птахів лиш зрідка чутно,

На небі висить сіре полотно.

Тепер вся осінь в спілому буянні,

Бо відчуває неминучий час прощання.

У ній немає ні образ, ні люті.

Вона царює одиноко на розпутті.

4

Автор публікації

Офлайн 10 місяців

Оксана Коток

41
Коментарі: 0Публікації: 12Реєстрація: 19-08-2018

Бронзове перо

Досягнення отримано 26.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: