Не маючи нічого – мала все!
Хоч в Бога час від часу теж просила.
Вже не чекала, що хтось щастя принесе,
Бо ключ від нього при собі носила.
І лиш шукала двері й той замок,
Що кожному призначені завчасу.
Але удача, як крізь пальці той пісок,
Тож ключ носила радше як прикрасу.
Але ж так вірила, що десь її чекають.
І так боялась мрії про замок розбити…
А десь у Всесвіті саме ключа не мають.
Можливо все! Аби лиш ключ не загубити.
Анна Корольова
11.03.2019
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 50Реєстрація: 11-08-2020
Достижение получено 29.11.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
