Всю себе, до останньої крапельки!
Спраглим й втомленим вона віддавала.
Під палючим вогнем, як із річеньки,
Не шкодуючи сил, напувала.
Не питала ні в кого, де ж силоньки
На постійне оновлення брати?
Щоб надалі, мов з тої криниченьки,
Всі могли собі воду черпати.
Не просила подяки й ділилася.
Наповнялася всім спекам на зло!
Лише пошепки до Бога молилася,
Щоб не всохло її джерело…
Анна Корольова
15.03.2019