Закриваю я очі і бачу:
Милі оку ріднії степи,
Де дитинство пройшло босоноге
Тихий двір, де із братом зросли.

Синє небо тоді посміхалось,
Колосились грайливо жита,
Ми з тобою тоді ще не знали
Батьківщини безмежні края.

Уявляли лише ми стежину,
Що манила все нас вдалечінь,
Наша рідна, мрійлива країна
Була в серці моїм і твоїм.

Відбивалася радісним сміхом
І в очах материнських – теплом,
Соловейковим щебетом щирим,
Смачним хлібом у нас за столом.

18.01.2016,© Анна Силка

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

Anna Sylka

217

Коментарі: 1Публікації: 44Реєстрація: 06-08-2018

Небайдужий читач

Достижение получено 02.07.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Срібне перо

Достижение получено 15.11.2018

Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій