Вечоріє…прохолода ..небо..
Ще один минає день,
Куди втіка ніхто не знає,
Що залишить по собі, коли піде?
Можливо, горе, а може й надію..
Що буде в душах у людських горіть.
Ніхто не знає, знає тільки небо,
Що десь далеко блакитним маревом горить.
©Анна Силка, 16.12.2015
“Вечоріє”
