???????
Я-кохання і розпач, я- тривога і невдача,
Я -світло і тінь,я -нерозв’язана задача.
Я -добро і зло,розум і вірність,
Та мені не властива жіноча покірність…
Можливо я -смуток, можливо тривога,
Можливо у мене є інша дорога?
А може я ласка, можливо я ніжність
Та це не сховає мою божевільність…
Я інколи тінь,бо постать зникає
І серце в цей час моє завмирає.
Я мабуть невдача, а може й печаль-
Від цих думок великий є жаль…
Чи може задача, а може і книга,
Що прочитати людині не сила?
Чи може чиЯсь нездІйснена мрія,
Яка в людини колись жевріла?
Можливо вогонь я, можливо земля,
Можливо повітря,а може й вода?
Я всі ці стихії що є на Землі,
Я добрі хвилини,а також сумні….
А якщо я смуток,якщо я тьма?
Невже для людей тоді я чужа?
А може я горе,велика невдача,
Можливо і справді життєва задача???
Не знаю хто я- відлунь не знахОджу,
Від природи й землі я точно походжу.
Можливо я вітер,якого не бачать
І очі якого ніколи не плачуть?!
Можливо я тінь,якої немає,
Яка без сонця просто зникає?
Можливо душа я,що тіло згубила,
Та що все б на світі змінила?
Хто я?- я не знаю!….
Та в серці я чуйність й любов досі маю…
І ким б я не стала- людина в мені
Не дасть загубити чеснОти оці…
Анничка Хемій
2 коментарі “Хто я?”
цікавий вірш..дуже філософське питання.гарно
Знову Ваші наголоси:-)
“Можливо” і “може” відокремлюються комами:-)