…. Заходьте… відчинено!…
Заходьте… відчинено!
В мої серце і душу –
Тут все відкрито, не змінено,
Лиш заждіть… Я пил з нього струшу…
Заходьте… Узуті?
Та нічого… лиш не наслідіть.
Бо потім важко серцю у покуті,
Тож краще зразу Ви ідіть…
Заходьте… не замкнено!…
Я чекала на Вас давно…
Вам чаю чи краще яблуко?
А може спробуєте гаряче вино???
Та заходьте…не стійте!
Моє серце зачекалося Вас.
Роззуваєтеся?.. тоді тапки одіньте,
Не годиться по іншому в нас…
Питаєте, “Чому відкрито все?”,
Бо душа вже моя така.
Я люблю від щастя світись
Й дарувати такі ж відчуття…
Як Вам в мене? Сподобалось?
Може погостюєте ще?
Знаєте… моє серце вперше засоромилось,
Тож лишайтесь … а казка буде!…
Думок на тему “Заходьте…. відчинено”
Гарно пишете, Анничко!