Для голосування необхідно авторизуватись

Наболіле

НАБОЛІЛЕ…

(привячено першим жертвам Майдану Гідності)

Не бачити нам бажану свободу,

Не бачити омріяних висот,

І спокою не буде у народу,

Поки в країні править ідіот!

Ми будем гнити заживо в тюрмі,

Ми будем гноблені проклятим супостатом,

Будем мордовані на батьківській землі,

Поки москаль нам буде «старшим братом».

Ми будем страшно биті батогом.

І тільки Бог наш плач гіркий почує,

Якщо на ката не повстанемо гуртом,

Який нас за людей вже не рахує.

Страшна розправа! Вбивства! Самосуд!

Свист куль! І плач. Під прапорами крики!

Вмиватиметься слізьми бідний люд,

Поки у влади озвірілі пики!

І градом кулі у народ летять.

Людське життя ціну свою втрачає.

Хоч Боже Слово вчить усіх прощать,

Та серце помсти все ж таки чекає.

Жадає помсти за оті життя,

Що їх спинила гостра пуля в лобі,

І за ту маму, що її дитя

До хати рідної привезено у гробі.

Жадаю помсти! Господи, прости!

А я чомусь простити не готова

Того, що так по-звірськи ці кати

Убили Лева гордого зі Львова.

Вставаймо, люди! Сестри і брати!

Біда крокує гордо в нашу хату!

Гуртуймось! Не дамо їй увійти!

Вставаймо! Так важливо не проспати!

Молитись кличе чистий дзвін церков.

Кайданний дзвін нас кличе воювати.

Вставаймо! Вже пролилась чиста кров!

Чого ж нам ще від звірів цих чекати?

Ірина Голуб

  1. І. 2014 р.
1

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

Ірина Голуб Красуляк

7
Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 18-10-2020