Колись дивак пішов на небо…
Пішов не краєм – навпростець!
Пізнав, що краєм йти не треба,
бо там за краєм вже кінець!
Не те щоб в небо – просто в гору…
Він не пішов – він полетів!
Пряма завжди веде по колу…
Та й він вернутись захотів!
Отак кружляв, кружляв віками,
приходив з неба – помирав!
Отак літав, літав та падав,
з колін, знесилений вставав!
Багато хто не здогадався,
та хтось зовсім не зрозумів,
що він любити намагався,
а всі кричали що здурів!
Отак приходять відчайдухи,
отак літають, як птахи…
Та в них й на вічність стане духу,
вони ж безсмертні, як боги !!!
Думок на тему “БОДГІСАТТВА (реінкарнація)”
Поетично, барвисто, яскраві образи, вражає глибина релігійно-філософської думки, вражений