Так хочеться просто до тебе пригорнутися, відчувши спокій у своїй душі… На мить в твоїх обіймах – забутися… Відчути, що єдина я для тебе на землі… Так хочеться, щоб ти отримав лагідність, з якою я до тебе ставлюся… І жити знову із такою собі справжністю, без тебе я зі всім […]
Daily Archives: 20.12.2020
10 posts
Вранішню тишу зрідка протинали тихесенькі схлипування Дарини. Вже майже минулося, майже вщухло. Минуло вже кілька годин, як загрукотіла вона дверима в квартирі Михайла, і зникла у нічній темряві,одинокою пасажиркою нічного дизелю. Дісталася малесенького майже забутого всіма села, забігла до старенької темної хати і ,не роздягаючись, кинулася на високе ліжко… З […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/pereklad-8-sonetu-vilyama-shekspira/ Чи маєш страх через вдовине око, що споживаєшся в самотньому житті? Ах! як вмирати станеш безтурботно, ридати світу за тобою як зневаженій жоні; світ удовою стане і заплаче, що не залишив поза себе жодного себе, як кожній удові окремо зберігати, дитячими очима, обрис чоловіка в думці є: Гляди […]
Большая любовь- большая потеря… И я уже, больше, тебе не поверю… А мама твердила: «Время вылечит, доню…» И любовь умирала… у меня на ладони… Но время прошло и высохли слёзы, Даже обид не осталось – морозы… Какое-то странное равнодушье… Казалось, что ненависть, даже, лучше… То Мудрости Опыт – практический Маг, […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/osen-za-okoshkom/ В лесу осень наступила и дождинками сорила, и бросала вниз листочки жёлтые на мухоморчик. Во лесочке гриб стоял, мухомор никто не взял и он вырастал большой, сетку плёл паук лесной. Мимо фея пролетала и она чуть уставала, день-деньской фее витать, много жёлудей собрать. Под дубочком […]
Колись дивак пішов на небо… Пішов не краєм – навпростець! Пізнав, що краєм йти не треба, бо там за краєм вже кінець! Не те щоб в небо – просто в гору… Він не пішов – він полетів! Пряма завжди веде по колу… Та й він вернутись захотів! Отак кружляв, кружляв […]
Життя складне. І навіть, якщо ти посміхаєшся оточуючим – це не означає, що в тебе все добре. Ця зима незвична. Погода – це щось середнє між зимою і осінню. Йшов дощ, мряка і все це замерзло. Вся земля під ногами за годину перетворилася на каток. Так і життя. Ідеш, ідеш […]
Душі вміють розмовляти без слів… Він жив, ловив кожну мить, радів променям сонця, усмішці дружини, листам і дзвінкам дітей, сміху онуків, смаку чорного хліба і запаху скошеної трави, берізкам. Вже знав, що у нього залишилося зовсім мало часу: незабаром він зможе являтися своїй родині лише у снах. Розуміння того, що він […]
А хитросплетіння долі, Неначе густий чагарник, Долини, безмежнеє поле, Якими ідеш увесь вік. А ще – болота та озера, З яких вибираєшся знов, Бо там на галяві зеленій Чекає на тебе любов. До неї завжди поспішаєш Крізь терни років та віки. І ніжність вона розсипає, Неначе троянд пелюстки. 2016 р.
Киця лапкою водила, а кого вона ловила? На екрані авто їздить, Місяць-велетень засвітить. Їде авто по землі, а скоро – по Місяці, як там станцію збудують і туди прибудуть люди. Стануть літати туди, а чи полетять коти? Та ж без котика ніяк, чи на Місяці, чи так. […]