Для голосування необхідно авторизуватись

Будівничий театру

                                   «Читальнику! Вельмишановний мій!

                                     Невже ж насправді це лише цинічна містика,

                                     Розхристана, без фігового листка,

                                     Симптом моїх психостеній?»

                                                                                        (Микола Бажан)

Будівничий лялькового театру

Міняє цеглу п’єс на хліб монологів.

У нього голова напхана тирсою фраз

Пустих як бубон шамана евенків,

Але він ніколи

(Ви чуєте? Ніколи!)

Не вважав себе лялькою.

У нього дерев’яні руки,

У нього костури-ноги

Зроблені зі старих ясенів метафор,

З потрісканих дубів алегорій,

З білих беріз гіпербол,

Але він завжди

(Ви чуєте? Завжди!)

Не крокував, а літав

На своїх милицях Шекспіра

І протезах Мол’єра,

І змушував своїх ляльок

З придyркуватими посмішками

Грати трагедії –

Зображати Гамлета та Отелло.

І кому? Смішному зайчику.

І чомусь примушував грати Офелію

Стару кyрву Мальвіну

З вицвілим волоссям

Зробленим зі старої ганчірки

І кінської гриви,

Пофарбовану соком бузини.

Він тільки будівничий.

Але чомусь вважав себе режисером

І драматургом і критиком.

А який би з нього

Вийшов би сантехнік!

Від Бога…

1

Автор публікації

Офлайн 17 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій