Для голосування необхідно авторизуватись

Спроба відлюдництва

                              «Ви, що, не знаючи мети,

                                Спиняли стомлені здорового,

                                Лежіть собі – до неба йти

                                Ще довго.»

                                                              (Майк Йогансен)

Колись давно я жив кілька тижнів на маленькому острові біля берегів Суомі – милувався старезними соснами на велетенських каменях, слухав шум вітру, мріяв стати відлюдником і оселитись тут назавжди. Якось згадав ті дні і написав таке:

Крутиться сонце колом,

Божевільним колом

По небу-кладовищу,

Куди відлітають душі

Неприкаянні,

Як храм Артеміди.

Недарма в землі Соумі*

Серед нескінченних боліт

Кажуть, що круки

Літають «колані»**

Бо вони крутяться

Шляхами шаленого сонця,

Вони пантрують

Наші стривожені душі,

Що летять у прірву безмежжя,

Отуди – між галактиками.

Серед північних боліт

Добре бути відлюдником

І дивитись на зорі

Очима оленя-схимника

Чи ведмедя єретика.

А ви спробуйте тут –

У степах, де душа розхристана,

На всіх вітрах розіп’ята,

Сонцем надії спалена…

Примітки:

* – поверніть їм Інгерланмандію – майте совість… (це я не до вас).

** – круків вони називають kaarneet, kolani означає «літати колом».

*** – на світлині – наш сучасник. Але не мій – в мене немає сучасників.

1

Автор публікації

Офлайн 16 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій