Люба подруго, творча посестро, Ти мене розумієш з пів слова. Моє серденько до тебе горнеться, Бо на все ради мене готова. Мов про рідну турбуєшся й дбаєш ти, Творчим успіхам щиро радієш, Там, де треба завжди опиняєшся, При невдачах теж втішити вмієш. Це неправда. що дружби міцної Між жінками, мовляв […]
Філософська лірика
2413 posts
На твоїй руці – лінія долі, Я її читаю, наче книгу, Все про тебе знаю, люба доню І такий секрет тобі відкрию: Щоб привітно доленька всміхалась, Будь із нею щира та відверта, Справедлива, чуйна, не лукава, Але до мети йди сміло й вперто. Бо як мовить приказка народна – Під […]
На горі, де місяць спить у травах, Де ростки колише тиша ельфів, — Там Мольфа пряде свої справи, З вогню й дощів — мережить трави. Вона тримає небо на долоні, І трави слухають її слова; В серці — вогонь, у жилах — гучні дзвони, А погляд чистий — мов жива […]
У тиші серця вариться еліксир, Де тіні болю плавляться у світло. Там час спиняє свій прозорий вир, І кожна рана стає вже не помітна. Вогонь прощає — спалює жалі, Вода усе омиє без вагання. Повітря шепче: «Живи і не жалій», Земля тримає ритм зростання. Душа — реторта. В ній кипить […]
Сусідські кури невгомонні,Зарання чути спів бадьорий,Немов зібравши їх півсотні,Вмістив цей дворик, що напроти. Гребуться, небо хто з них бачить?Красуня курка вся барвиста,Біжить за півнем кудкудаче,Помітний красень, ще й харизма. На зерня вказує безмозкій,Розправить крила і голосить,Чи знає долю відсьогодні?Деньок останній…та у борщик. Життя, життя…а що там завтра?За ранок дякую… і […]
” Сім разів відміряй – раз відріж” – Є давня приказка у нашого народу. Перш, ніж зробити щось, ти зрозумій, Треба тобі подумать дуже добре, Щоби не наробити помилок, Не каятися скоєному згодом, Подумай, друже добре ще разок І слухай голос мудрості народу. 2025 р.
Коли осуджували люди,Була реакція відразу,Життя емоції остудить,Постане вчитель, час від часу. Себе повинна поважати!Послання, через всі поразки,Відтак зросла із пташеняти,Свої, встановлюю порядки. Наразі навіть не цікаво,Думки сторонніх, бо понині,Була відвічним я солдатом,Вбивала сторони вразливі. А крила, може й сіруваті,Захочу й дощиком омию,Душі потреба в благодаті,Тож нащо ніжити гординю.
Одинокий журавель Залишився в лузі, Відлетіли вже усі В вирій його друзі. Чи поранена нога, Чи крило підбите, Що не зміг він аж ніяк З усіма летіти. Цього ж бо ніхто не зна, Одинак-журавлик Біля річки походжа Та їжу шукає. Прихисток нехай знайде Журавель-пташина І в теплі переживе Студеную зиму. […]
Осені ватра калинова Яскраво так палає скрізь. Слова освідчення в любові Прийду сказати їй у ліс, Туди, де бігало дитинство, Човником юність відпливла І літечко цвіло так дивно, Вже й осінь у життя прийшла. Та принесла дари чудові, Із віршів вже вінок сплела, Що народилися з любові, Добра, кохання і […]
В кленків. мов коней гриви позолочені, Берізки як русалоньки стоять. Усе це витвір чарівниці-осені, Яка укотре вже прийшла до нас. У дуба теж змінився листя колір, А під вікном горить вогонь жоржин. Вже осінь і в мою ввірвалась долю І вкрила скроні снігом сивини. Та я любить її не перестану […]
А на коліна не ставай ні перед ким, Перед начальством ти не прогинайся, Перед найближчим другом теж своїм, У ворогів ти не проси пощади. Гордість свою та мужність покажи І доведи, що духом ти незламний, Що в тебе до життя іще жаги Є так багато. Хай тобі позаздрять. А впасти […]
Осене, осене, Я тебе не кликала, Поблукай, прошу я Вуличками тихими. А до мене не йди, Бо ще хочу літечка, Душу не холоди, Хай вона зігріється. І купається теж У любові й ніжності. Невже ти відбереш Миті ці чудеснії? В коси срібні стрічки Ти вплела легесенько. Та прошу, не спіши […]
Багато сіл у рідній Україні, Чудові й гарні всі та мальовничі, Але одне село, одне-єдине Приходить в сни, усе до себе кличе. Зосталась хата біла сиротою,Весною їй співають соловейки, Ніхто не ходить стежкою вузькою, Що споришами заросла давненько. Злітає пташкою угору мальва-ружа, Як літечко барвистеє приходить,Медами пахнуть стиглі жовті груші […]
Осене, осене, Я тебе не кликала, Поблукай, прошу я Вуличками тихими. А до мене не йди, Я ще хочу літечка, Душу не холоди, Хай вона зігріється. І купається теж У любові й ніжності. Невже ти відбереш Мрії ці чудеснії? В коси срібні стрічки Ти вплела легесенько. Та прошу, не спіши […]
Біля вікна старі берези Махають вітами щораз, Немов від рідних шлють привіти, Які покинули вже нас. Саджені нашими руками, Так розрослися, наче ліс І плекані малими нами Нагадують дитинства світ. Граючи в піжмурки, ховались За білим стовбуром не раз, А як надворі вже смеркалось, Кликала мати: ” Спати час.” Оті […]
Живеться – то й на краще сподівається І мріється про щастя неземне, Надіється і любиться й кохається Та віриться, що лихо обмине. Але в житті усякого трапляється: І радість зустрічей, і гіркота розлук, Бо чого хочеться, на жаль не все збувається, Тоді тривожний чути серця стук. Нехай же всім фортуна […]
Весною юність одцвіла, Молодість літом відбуяла, Життєва осінь вже прийшла І на порозі тихо стала. Та серця ніжний-ніжний спів Зринає лебедем під хмари, Радості й щастя не затьмарить Осіннє золото років. 2013 р.
Нема куди подітися від спеки, Вона тебе знаходить й в холодку, Хоча заб”єшся у куток далекий, Та дихать нічим, хоч стрибай в ріку. У її хвилях можна освіжитись, Від духоти сховатись хоч на мить. Як без тепла нікому не прожити,Так і від спеки все живе згорить. Хай прохолодний вітерець остудить, […]