А під вікном розквітли мальви, Дитинства квіти осяйні, Вони нагадують про маму Йому і їй, тобі й мені. Вона ж бо їх тут посадила, Плекала й берегла як слід І на світанку нас будила, Щоб зустрічали сонця схід. Привчала змалечку до праці, Любить людей, красу творить, Щоби літа не змарнувати,А […]
Філософська лірика
Прощально червень помахав рукою І капелюха у поклоні зняв, Із братом-липнем привітався знову, Який охочий до розваг й забав. То пригощає всіх медами з липи,Запалює Купальськії вогні, Бере до рук батіг Петрів блакитний І мчить кудись на буйному коні. Бо обійти поля безкраї треба, Де ваговитий колос дозріва, Погожу днину […]
Вірити в краще. ділитись добром,Ближнього завжди любити І не зважати на безліч хвороб, А жить, працювати й творити. Та намагатись чогось досягти В житті, щоб залишить нащадкам, Кохати і впевнено йти до мети, Оце воно є – справжнє щастя. 2019 р.
Полудень віку – як маківка літа, Сонце іще у зеніті, Чудовим життя уквітчалося цвітом І є вже плоди соковиті. А до зими все таки далеченько, Хоч є уже фарби осінні. І трепетно так б”ється ваше серденько, Роки ж бо – птахи перелітні. І досвід великий уже за плечима,В душі ж […]
Туманом сизим сни лягли рожеві На кучеряві коси і чоло, Життєва осінь кличе вже до себе, А молодості – як і не було. І де літа поділись мої юні? Кудись помчали щастя доганять. Співають про кохання серця струни Так ніжно-ніжно на мажорний лад. Бо недарма на світі ряст я топчу, […]
Біля хати деревце маленьке, Це його іще садила ненька, Бо любила горобину чорну. -Помічна – казала, – від хвороби. Вже багато літ немає мами, Горобина ж тими ягідками Пригощає всіх, хто тут буває, А мені матусю нагадає. 2017 р.
Голуб – це миру птах, Сорока – велика пліткарка, Соловейко чудовий співак, Ворона-хижачка все карка. Лелека приносить дітей, А лебідь це красень вірний І сірий хвалько-горобець Розповіда, що орлу подібний. Ластівка – ніжність сама, Шуліку усі бояться, В чуже гніздо крадькома Зозуля кладе свої яйця. І думає як захистить Від […]
Літо-літечко ласкаве, Ти вже на порозі. Та чомусь ще зимно зараз, А тепло в дорозі. Вранці встанеш – трава біла І роса холодна Та рвучкий холодний вітер, Що змерзнути можна. Літечко, тебе ми просим, Дай мирного неба І тепла усім нам й сонця, Більшого не треба. 2025 р.
Я сьогодні зайшов до знайомого хайдзіна, що пише під поетичним псевдонімом Хару-но Канашімі (春の悲しみ). За вікном лив нескінченний травневий дощ, довгий як погляд ченця, що вдягнений в чорне. Після чайної церемонії садо (茶道) ми сіли віршувати. Вишні давно відцвіли, навіть квіти айви загубили свої пелюстки в безодні минулого. Кінець весни […]
Рушники, рушники, рушники Вишивані вкраїнські крилаті, Вони були і є в всі віки В кожнім домі і маленькій хаті. Проводжала матуся синів У похід чи далеку дорогу, Дарувала отой оберіг І щоденно молилася Богу, Щоби квіти на тім рушнику Пелюстками серденька торкались І від зла та біди на віку Діточок […]
Вишиванки-обереги, Обереги-вишиванки, Їх для мене і для тебе Вишивали наші мами. Вечорами клали хрестик Стібок до стібочка, Виходила так майстерно Вишита сорочка. Рушники та скатертини, Килими й серветки. І усе то для родини Тії обереги. Щоби лихо не йшло в хату Та біда минала, То бабусенька і мати Шили-вишивали. 2025 […]
Вишиванкою доля стелилась, На ній колір червоний і чорний, Світла радість й журба оселились У моїй і твоїй, друже долі. І сміялась, і плакала часто, Наче скрипка чи диво-сопілка Про недолю чиюсь та про щастя, Про розлуку й кохання довіку. Хай же стелиться доля барвінком, Рушником вишиваним крилатим. Жити щоб […]
Кажуть, що сім – то ангельське число, А чи це так, то Богу лиш відомо, Вірить хтось у це що б не було, Хтось не сприймає тую аксіому. Магія чисел. Для одних вона Пов”язана з казковістю й чаклунством, Для інших же – це вигадка чиясь, Тому до цього ставляться байдуже. […]
Уже вкотре на подвір”я Лелеченьки прилетіли Теплим днем весняним. То ж моститимуть гніздечко Біля хати недалечко, Щоб потомство ждати. І господарів потішать Своїм клекотом ті птиці Вранці та підвечір. Як лелеки у господі – Привітною буде доля Для тих, хто живе тут. 2025 р.
“Через нашу хату вже качки летять” – Слова пісні й досі в моїм серці. Бо стояла хата край села, Недалеко – лісове озерце. Водилось там багато дичини: Гуси та качки, навіть куріпки. І вони збирались восени, Щоб на зиму в вирій відлетіти. І стояли довго ми малі, Махали їм руками […]
Летять лелеки навесні над хатами Та не на кожну сядуть вони з них. Там, де добро панує ці крилатії Гніздитимуться й лелечат своїх Виводитимуть і навчать літати, Як вернуться до рідної землі, То обов”язково на цій хаті Продовжуватимуть лелечий рід. 2020 р.
Від усіх хвороб найкращі ліки – Це букет барвистий жартів й сміху. Його ти подаруй знайомим, друзям, Порадуй рідних ним, нехай не тужать. Веселий ти і настрій пречудовий, Не треба вже пігулок та уколів, Бо сміх продовжує життя – здавна відомо, Усмішок щирих всім, добра й здоров”я. 2016 р.
Колись можливо хтось на цьому світі Про тебе добрим словом і згадає Та на могилу прийде пом”янути, Покладе кілька квіточок яскравих. А ні – то й так лежатимеш спокійно, За це ти ж не образишся на них. Тобі ж бо вже буде всерівно Чи квіти тут, а чи бур”ян густий. […]