Чи сумно тобі чи радісно Не кожному знати треба, Життя ж бо не завжди райдужне, Бо випробування Небо Частенько усім посилає, Щоб труднощі ми долали Й на доленьку не нарікали, Хоч шлях цей не буде легким. І йти до зірок крізь терни, Як хтось із Великих мовив, Для всіх й […]
Філософська лірика
2413 posts
Шосе…велика швидкість,Я мчуся… проти руху,Якась відверта щирість,Життя згадала… здуру. Кого винити й нащо,Що криво і незграбно,Тож долі хто є автор?Хіба відтак неясно. Поспіти б все змінити,Подай майбутнє руку,Ні… жодної помилки…У мене досить духу. А Божий план і правда,Не думай, що це згуба,Оскільки сенс вбачався,Повір…тепер ти мудра.
Світанковою зіркою сяяла, Сонцем вранішнім пестила ніжно, Колисала нас вечором пізнім Добра й радісна усмішка мамина. Веселковою падала зливою, Гріла ласкою всіх променистою. Залишилася світлою й чистою. Де ж ви дні ті чудові щасливії? 2016 р.
Як ти живеш, моя батьківська хато? Я так давно у тебе не була, Твого не вистачає так тепла, За ним не перестану сумувати. Як виживаєш, ріднеє село? Людей все меншає у тобі рік від року, Занедбані обійстя замело І взимку не ступити тут і кроку. А як сади розквітнуть навесні, […]
Підніжжя гори, поблизу каплиця,У мирі з природою, слово святе,Несміло сніжок порошить іскриться,Ялинки навколо створили кільце. Відвічний порядок, типова доля,Духовна оселя працює щодня,Молитва за душі, прийнятна догма,Блаженно лунає, лиш сходить зоря. Частенько буває, на гору зійде,Старенький монах, й споглядає у даль,Що думає? Хочеться знати більше,Мабуть, про майбутній замріяний Рай? Так віддано […]
Усе колись вперше буває: І перше слово, перший крок Та перший клас й перший урок І перше почуття – кохання. Як зрадили тебе уперше, Лещатами душили сльози, Пекла вогнем образа серце, Біль відчувається і досі. Така вже доля у поета, Падінь немало було й злетів, Розчарувань і творчих звершень, Життєве […]
Ось і перший день листопада, На травичці легкий морозець. Хто і радий цьому, хтось не радий Та осінній порі не кінець. Іще сонечко нам усміхнеться, Подарує останнє тепло, Ностальгією тихо озветься, Пригадається все що було: І приємні хвилини й не дуже, Радість світла та сум водночас. Та найгірше в житті […]
Десь за поворотом день за днем зникає, Мов туман ранковий тихо розтає. Де літа поділись молоді – не знаю, Вже моя життєва осінь настає. Устеляє землю килимом багряним, Ароматом яблук повняться сади. І вродила щедро віршами й піснями, Копіткої праці є рясні плоди. Хтось читати буде, а хтось заспіває Поетичну […]
Чорнобривці, чорнобривці, Квітоньки матусі Запах нашого дитинства Нагадують дуже. Та під вікнами жовтіють На подвір”ї нашім, Серденько та душу гріють, Хоч нема вже мами. Лиш нагадують ці квіти Про матусю рідну, Сонечком і досі світить Усмішка привітна. 2024 р.
Літні люди.Шанувати Треба в будень їх і свято. Мозолясті їхні руки, Виховали діток й внуків. Мудрості у них навчитись Треба молоді.Молитись За здоров”я всіх стареньких Чи дідусь це, а чи ненько, Тітонька це чи матуся, Вам, ріднесенькі вклонюся, Висловлюю щиру вдячність, Доля хай засіє щастям, Нехай Бог благословляє, Благі літа […]
Вертають, вертають з далеких доріг До своїх гніздечок пташата. Покинули люди свій рідний поріг І рідко навідуть хату, В якій народились, навчались й росли, До праці привчались з дитинства. Тепер бур”янами уже заросли Подвір”я і сад й земля рідна. Нема кому тут працювати на ній, Докласти рук, щоб хліб ростити. […]
Не залишайтесь байдужими До горя чужого й біди І слово розради дружнєє Сказати готові завжди Будьте.Людині полегшає, Відчує підтримку вона, В хвилину для неї нелегкую Не буде із лихом сама. Добро всім вернеться сторицею, Колись допоможуть і вам. І радість світла іскритиметься,Зорітиме щастям в очах. 2015 р.
Життя підкидає сюрпризи,Вітрисько закрутить буває,Підхопить потоком бурхливим,Сумбурність додавши до вражень. Звичайно проект є космічний,Й дороги не зовсім рівненькі,Тож висновок звісно логічний,Не падати духом в смиренні. Де взятися тільки терпінню,Така ситуація звична,Підтримку найближчого б стрінуть,Та завжди лиш чую, ти винна…
Назустріч осені іду Пожухлими вже травами, А літню пору молоду Провела, попрощалася. Мені на коси срібну шаль Вона уже накинула. Хоч літечка звичайно жаль Та осінь все ж чарівная. Дарує мудрості букет, Років багатство й золото І відкриває той секрет, Який не знали змолоду. Вчить виваженості думок Та вчинків теж […]
Під стукіт солдатських чобіт,Як, пекло чи сниться тобі?Підступні криваві вожді,Вам люди непотріб повік. А душі дивися кругом,Зібрали загробну могуть,Й суворим здавили вузлом,Оплот твій, шаманську броню. На цвинтарі чорні хрести,Вони, мов осиковий кіл,Від Бога ніяк не втекти,У пастку вже спійманий звір.
Слово… Емоція… Буря!Стогне напружено море,Вихор кипить і здригнуться,Хвилі, в коловерті вкотре. Стійте! Замовкнули! Тихо!Дихайте глибоко, досить!Лайка у розпалу… й дивно,Пастка, як наслідок, згодом.
Коли літають низько ластівки, Значить дощу чекати незабаром. Давно таке помітили таке,А нині це не всі, звичайно знають. Коли увечері нема в траві роси І вранці її стебельця не мокрі, То теж дощитиме тоді, хоч не просив. Це також спостереження народні. Народ наш український він такий: І спостережливий, здогадливий та […]
Якщо подумати, то схоже,Один лиш випадок і доля,Зруйнує щастячко жіноче,Напише з іншого блокнота. Ще ніби вчора милувались,Щось звісно мріяли, назавтра,Миттєво змінюються барви,Немовби втрутилось закляття. Холодний погляд небажання,У неї сльози… він раптово,Зламав найкращі сподівання…Негідник! Гримнула нервово. Вина бокал, знать у зажурі,Жіноча слабкість, так природно,Такі думки…і дні похмурі,Тож “мачо” в друзі, знов […]