“Вдавилась зозуленька колосом стиглим” – Так мовлять, коли перестала кувать. А на поля хлібороби вже вийшли, Щоби урожай такий щедрий збирать. Підрізані падають маки червоні, Немов би сердечка лежать на землі, Волошки блакитні візьму на долоню, Уже відцвітають ці квіти малі. І лише ромашки так довго квітують Та приморозків не […]

Коли з неба зірка пада, Загадай тоді бажання, Не проси великих статків,А здоров”я та кохання. Для дітей ночей спокійних, Днів погожих сонцесяйних, Завжди щоб плече надійне Підставляв тобі коханий. Щоб земля родила щедро, Солов”ї в садах співали І над нами – мирне небо Й Україна процвітала. 2016 р.

Молоденька вишенька в саду Зарясніла ягодами вперше. Я до неї тихо підійду, Обніму і на душі полегша. Вишне, вишне, подруго моя,Ягідок твоїх дай скуштувати Соковитих хоч і кислуватих, Посмакую нині ними я. Медом трішки їх підсоложу, Щоб солодким і життя здавалось, Потім собі сяду на межу І полину мріями удалеч, […]

Їду нарешті до рідної хати, Яка одиноко стоїть край села. Там зелен-барвінок, трава неприм”ята Й троянда під вікнами вже відцвіла. Охоче пройдуся стежками дитинства, Хоча заросли полинами вони, Додасть мені сили прозора і чиста Водиця джерельна зі смаком суниць. З портрета привітно всміхнеться матуся Гарна така, як колись молода. І […]

Взяла я в руки гілку полину, Розтерла тісно листя у долонях. І гіркотою той полин “дихнув”, Вже застелив сріблястим димом скроні. Вітер гойда високі полини Там, де колись рум”янились суниці. Юності птах давно змахнув крильми,Пора чудова та і досі сниться. 2016 р.

Для кожного завжди важливо, Щоби поважали й любили І бажано, щоб розуміли, Додасть це наснаги і сили. Але щоби це усе мати, Увагу слід теж приділяти Хто поруч.І шанувати, Підтримати, пораду дати. Допомогти коли треба, Не думати тількки за себе, Сприймати чийсь біль, наче власний, Тоді Бог пошле тобі щастя. […]

Минули дні коли весна життєва Жасмином квітувала та бузком. І загадково зорями із неба Моргало літо.Все це відійшло. Пора осіння на порозі стала, У косу срібну стрічку заплела. Мене до себе кличе оця пані Та не забрала із душі тепла. Як зимонька колись прийде холодна, Хай не остудить в серці […]

А веснонька у літо переходить, Буяють трави, вже й косить пора. Ромашка жовтоока наворожить Хай українцям миру і добра. Зозуля накує хай  довгих років В любові й злагоді та спокої прожить. То ж хай скоріше прийде ПЕРЕМОГА, Буде щасливою для українців кожна мить. 2024 р.

Пам”ятаю пісню твою, ненько, Руки ніжні й лагідні слова, Хоч і відійшла у світ далекий, Та для мене завжди ти жива. З тобою раджусь у хвилину скрути,Радощами й болями ділюсь. Я змогла лише тепер збагнути, Що тих щасливих митей не вернуть. Думками лину у часи ті знову Де хата біла […]

Ціловані вітром і сонцем зігріті Рум”яняться яблука в нашім саду, Отаву косити пора молоду, До осені котиться теплеє літо. Коротшають дні, стають довшими ночі, А на світанку холодна роса. Та літечко я відпускати не хочу, У серці моєму воно не згаса. 2017 р.

Квіти засівє квітень І буяють в травні трави, А коситиме їх літо, Щоби сонечко ласкаве Підсушило їх гарненько Та зібрав господар сіно, Від дощу сховав надійно, Щоби взимку пахло літом. І худоба була сита,Молоко давала й м”ясо. То не гаяти слід часу, А збирати влітку сіно. 2024 р.

Вишиваночки вкраїнські Буковинські та Подільські, Ще – Поліські й Слобожанські Та чудові Прикарпатські Прикрашають скатертини Й килими в кожній родині. Рушники ними рясніють, Вишивати тут уміють Сорочки та блузи й сукні, Щоб залишити майбутнім Поколінням та нащадкам Це мистецтво – вишивання. 2024 р.

Розповідаю Словом поетичним Про те, що думаю і мрію, чим живу, Прагне прекрасного душа моя лірична У сонячну погоду й дощову. Багато літ зі мною оте Слово, Ніколи ж бо воно не покида. Ним я веду з природою розмову, З людьми та Богом.І коли біда Та в радісні хвилини й […]

Блакитним небом сонечко котилось Тепле таке і жовте та яскраве. Щиро із ранком привітать хотіло Воно усе живе, давать наснаги Людям, птахам, звірятам та комахам, Кожній травиночці і дереву та квітці, Щоби у кожного із них був гарний настрій, Як барви весняні цвіли усмішки. Щоби співав струмочок щось веселе І […]

Усміхнена завжди й привітна, Очі ж її сяють світлом Щирим, яскравим та мудрим. Навіть тоді, коли сумно, На люди вона не виносить Біль свій й солонії сльози,У собі таїть усе жінка,Ще й може сміятися дзвінко. Бо хто зна що всі про це скажуть, Зрадіють чи поспівчувають Чи запитають що сталось, […]