Мій Ангеле, важка я підопічна. За що, повідай, вибрав ти мене? Все тлінно, все в житті мине. І знов виходжу я на полосу зустрічну. Мій Ангеле, у тебе сто облич. Леліяв ти мене ніжністю мами. Пробуджував любов її устами. Душа матусі проростала в кожну річ. Згадаймо, Ангеле, коли безмірне зло […]
Інша поезія
День в мовчанні самотнім Спить під крильми дахів, Його сон ранком літнім Збудить щебет птахів. І прокинеться місто Від спочинку і сну, А росу, мов намисто, Ніч розсипле рясну. На зорі до схід сонця Прогуркоче трамвай, І загляне в віконця Червня ніжний розмай. В дощовій прохолоді Парк відновить красу І […]
— Не питай нічого про «так» чи «ні». Не пірнай за мною в цю каламуть. Там, на дні, у сумнівах і багні, всі мої надії самі помруть. — Не співай мені про глухі часи й біди, закарбовані на слюді. — Попроси довершеності, краси… — Нам би щастя. […]
Я тебя никогда не забуду, Ты и в сердце, в душе навсегда. Даже когда я взрослой буду Скажу памяти, чтоб сберегла. Ты родной, и всегда ты им будешь, Сколько б лет не прошло й поколений. Жаль, что больше не слышу, как любишь Я молюсь за тебя на коленях. Не увидишь […]
Тебе немає вже давно Мабуть, вже й коси посивіли б Та в згадці чорне полотно І не одне, які висіли. Тебе немає, все одно Душа твоя завжди зі мною. Та якби важко не було, Ця думка – мить мого спокою. Ось 10 років вже пройшло, Так шкода, сил нема прийняти. […]
Я прошу, грусть-тоска, сгинь ты прочь! В голове то ли звон, то ли шум, Не могу я уснуть. Ах ты, ночь! И я Бога о счастье прошу. Я прошу, грусть-тоска, сгинь ты прочь! В голове то ли звон, то ли шум! Вот стою у эдемских ворот, Обращаю к Нему я […]
Ні! Ти тільки не кохай. Не дивись мені так палко в очі. Краще, мене не знай І не чіпай мої самотні ночі. Не торкайся! Душі моєї струн. Не руйнуй мою мелодію сумну. Я знаю, що ти, ще той хитрун, Але залиш мене в полоні мого сну. Не чіпай! В серці, […]
Я не чекаю тих листів, Котрі мені колись писав. Я не чекаю ніжних слів, Тих, які на ухо ти мені шептав. Я не чекаю вже на тебе. Давно ти зник. Забути час. Я стараюсь жити вже для себе Серед бурхливих, брехливих гримас. Я не чекаю вже на щастя. Моє пішло […]
Вадим Ферзь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Нарешті наступило літо, Наповнене духмяним квітом, Пора, усе, що тільки влітку Робити треба все, як слід; Піти і зачинити […]
Весело сміялась дівчинка маленька Із синім бантом на платті біленькім. На гойдалці летіла, де хмаринки чисті, Милувалась промінням в зеленому листі. Сонечко раділо, лоскотало щічки, Пустотливий вітер смикав за косички. Неймовірні очі дівчинка та мала, Бірюзовим поглядом всіх вона вітала. Люди милувалися й чуду дивувались На маленьку дівчинку завжди оглядались. […]
Мені потрібен,лиш тільки вітер. І теплий погляд, у всьому світі. Мені лиш треба, відчути знову щастя! І квіти з поля, вони прекрасні. Мені лиш треба, тепла усмішка… Маленька зірка, приємна книжка… Мені б хотілось, по світу плити. І не кричати, тихо радіти… Мені не треба, холодні ночі. І темне серце, […]
«Життя прожить – не поле перейти… Колись повчала мене мама. Зумій же щастя ти своє знайти, Бо іноді воно – суцільна драма. Зумій же, доню, все знести в житті: Високі злети і низькі падіння. удь завжди вірна ти своїй меті Йдучи до неї, обминай каміння. А як упасти все ж […]
Люблю я осінь… крики журавлині Люблю дивитись в небо голубе… Люблю узори ніжні павутини Усе це заворожує мене… Люблю я квітів пелюстки тендітні Люблю як пахнуть ранки й вечори. Люблю я сонця промені привітні, Щасливий сміх малої дітвори. Люблю пташиний щебет. спів у лісі Люблю я краплі теплі дощові. Люблю […]
Прорости у мені. Залишися в мені навік. Впади вогким листям на мої голі плечі. Я молю: залиши на мені свій останній багряний слід, Щоб весь вік ти жила у мені, а не в атмосфері. Прорости у мені, всім корінням у мої вени, І нехай поцілунком у серці щемить весна, Я […]
удосвіта вся пилюка осіла вниз. всі зірки випито, шибки вибито. все відправилося у круїз. некінченний, це не безвіз. тут немає обмежень у дев’яносто днів. я так хотів полишати цей світ з тими, хто ще учора клявся і говорив, ніби разом і до кінця. я в брехню повірив, зотлів. тепер замість […]
Милуємось принадами Веселки Яскравим коромислом в теплих кольорах. Вражає спів чарівний соловейка Дивує сяйво в загадкових вечорах… А колір неба – мир в душі і спокій, Надія світла – хмарки крапля дощова. А квіти!.. Барви їх – то світ широкий, Де лише пісню щастя в нас душа співа. Весна дарує […]
Що таке «щастя»?- мене запитають Не відразу відповідь дам. По-своєму всі його відчувають Щось нове не повідаю вам. Щастя-це радість в душі безперечно Це- посмішка щира в устах, Щастя-це світло в думках безкінечне, Це – віра у Бога проста. Щастя – здорова сім’я і родина, Це – щебет онуків, дітей. […]
Нема нічого кращого на світі, аніж розфарбувати свої сірі будні. Вдається це не кожному зробити, ніколи не бійтеся творити. Чи ти танцюєш, чи співаєш, чи музикою світ вражаєш. Ти знай, це все не дарма, адже таланти має кожен здавна. Якщо у тебе нахил, до письма, не бійся цього, а пишайся. […]