Хто у нірці? Вуж? Тушканчик? Ні, маленький тарбаганчик. Довгохвостий та прудкий Зайчик, тільки земляний. – Йди до мене, дам морквинку, Капустини половинку. – Й крок назустріч не зроблю, Їсти квіточки люблю.
Казки, дитячі вірші
Морози Зібралися купкою люті морози Рипінням доносились їхні погрози. Ходили по колу, шукали шпарину, Трудились потрапити в нашу хатину. Шаліли колючі. Скрипіли зубами. Й пішли геть, невгодні, з пустими торбами.
Проныра противный холодный сквозняк Без подлостей гадких не может никак. Способен пролезть в очень тонкую щель, В мышинную норку в прикрытую дверь. Куда проникает – в том доме беда Чихают и кашляют мышки тогда. Гулять не выходят, в постельках лежат. Так жалко болеющих крошек-мышат.
У коропа три короба А в коробах скарби, І в них утіха коропа – “Не стріне він журби”. У кожну свою подорож, У дві чи три доби, Бере свої скарби також Та й тягне всі торби. А короби ті замкнені Й ключів до них нема, Давно вони утопленні Й шукати […]
А на горобині снігурі, Їм так смакують ягоди червоні. Зимонька-зима на білих конях Примчала та й на втіху дітворі. Сніг малечу зовсім не ляка, Весело катається із гірки, Морозець рум”янить дітям щічки,Зліпили у дворі сніговика. І танцюють навкруг нього радісні За руки взявшись хлопчики й дівчатка, Та змовницьки підморгує він […]
Упрямая Сима над кашей сидит С тоскою зелёной на кашу глядит. И хмурится мама и папе звонит И в трубку с досадой о ней говорит: “Устроила Сима с утра мне бойкот. Да-да, как не съест и гулять не пойдёт. Овсяная каша с парным молоком. Кто с кашей полезной такой не […]
Крадькома ішов до миски хитрий кіт,🐈 Планував схопити рибку на обід Та натрапив на клішню він як на гак, Бо не рибка в мисці тій була, а рак.
-Чи вмивався ти, Васильку? – Запитала мама сина. -Так, я вмився у калюжі, Ненароком послизнувся, Не втримався на ногах Й посередині упав. -Ти ще ж більше забруднився, Рушника візьми та вмийся. -А навіщо? – каже Вася, Буду я іще гуляти, До калюжі підійду, Може знову упаду? 2020 р.
казка Ця історія трапилась у нашому лісі. Хоч і прийшла вже весна та зима не хотіла передавати їй свою владу. Навкруги усе було покрите білим снігом, і земля, і дерева, і кущі. Дні ставали довшими і сонечко все частіше радувало звірят своєю появою. Та морозець ще давав про себе знати. […]
колыбельная Спать скорее ложись, Бродит по лесу рысь, Росомаха ей в след. Кабы не было бед Глазки ты закрывай. Баю-бай, баю-бай. По снегам в темноте Рысь проходит везде И от страха лиса Убегает в леса. Глазки ты закрывай. Баю-бай, баю-бай. Росомаха и рысь, Не ходите к нам. Брысь! Вон иди, […]
А ви знаєте, що ківі, Дикі курочки лякливі Цілий день сидять у норах, У підземних коридорах? А коли вже сутеніє Переляк на них не діє, Йдуть шукати проти ночі Харч улюблений охоче.
Наглые мыши. . Самые наглые твари есть мыши. Выгнал их с подпола, влезли под крышу. Весь в мышеловках уже мой чердак Слышу – под полом опять кавардак. Пляшут всю ночь и баранки грызут. Как в доме с мышками сделать уют!? . Автор: Светлана Щербанюк Рисунок: Евгения Чистотина (Харьков)
Збирала, ростила хмарина сніжинки, З узорами чудними білі перлинки. Леліяла їх, як своїх рідних діток, Аж тут вже і осінь минає за літом. Минає вже осінь. Зима на порозі І серце хмарини постійно в тривозі, Зима як накаже – нічого не вдіє, На землю тендітні сніжинки посіє. Вони закружляють в […]
Сяду на кораблик я, поплыву туда, Где луга зелёные, чистая вода. Солнце отражается в капельках росы, Никогда не видели в тех местах грозы. Тёплый, полон радости, сказочный уют. Там колибри с пчёлками вместе воду пьют.
Щедрий, щедрий, щедрий дощ Із щавля нам варить борщ. Борщ зелений на щодень, Треба ложечки лишень. Ми за стіл – борщу нема! “Що? Чекали ми дарма? Як же ти його варив?” “На щавель я воду лив”
Почему под землёю кротиха, Не общаясь ни с кем, сидит тихо? По аллейкам с кротом не гуляет? Что надеть, горемыка, не знает. Из кротовины высунув морду Проверяет снаружи погоду, Но вот так, современную моду, Невозможно учуять, походу. Вот поэтому крот и кротиха Под землёю сидят тихо-тихо.
Катрусю сонце цілувало В пухкі рожеві щічки, Дитині сили додавало, А ще воно Марічці Так ніжно кучері русяві Пестило із любов”ю Та вередуночці Оксані Всміхнутися готове. І зігрівало цих дівчаток, В серця тепла сипнувши. Ой, сонце-сонечко ласкаве, Тобі ми раді дуже. 2022 р.
Повернувся Данилко зі школи, Свій наплічник не кинув в куток, А це значить, що день в нього добрий І мабуть був успішним урок. Тож цікавляться рідні у хлопця Чи отримав високий він бал? “Не зробив я домашню роботу І у мене ніхто не спитав!”