С компьютерной клавиатурой – фей, хороший мальчик, без затей, он чистит клавиши и ждёт, и мышку тоже он возьмёт. Фей иногда у вас шалит и может что-то изменить, но изменяет не всегда: если лучше получится строка. Здесь кактус будто шарик, похож был на подарок, иголки как булавки, цветы-ромашки […]
Казки, дитячі вірші
359 posts
Сонце скотилось сльозою по небосхилі… Видих— на повні груди. На очі—ніч… …Сині вогники на моїй стелі; В куточку спить і посопує піч. На ній— сірий котик, згорнувсь в клубочок; Он молоко із чашки п’є домовий. А я— маленька—з чотири рочки— Ловлю їх поглядом із-під чорних вій. Мені не спиться, чи, […]
Льоп-льоп-льопки, ляп-ляп-ляпки, В гусенятка брудні лапки, Гусенятко у калюжі Забруднило лапки дуже. Льоп-льоп-льопки, ляп-ляп-ляпки, Мило гусенятко лапки, У ставочку під вербою Мило чистою водою. Льоп-льоп-льопки, ляп-ляп-ляпки, вже чистенькі стали лапки, та чомусь в ставку вода, стала чорна і брудна.
Запитався син у тата: -Хто такі є козачата? Чому кажеш ти: – Козак, Хоча я малий хлопчак? В козаків є довгі вуса, А я зовсім ще вусий, Оселедця я не маю, Букви всі не вимовляю. То який же я козак? Хіба, скажеш ти, не так? Тато чуба потріпав […]
Дозвольте дітям вірити у диво, Дозвольте їм у казці побувати. Колись це допоможе їм, можливо, Не смійте їхні мрії убивати. Відкрийте їхні душі для добра, Дозвольте чуду щиро дивуватись. Бо прийде час, бо прийде ще пора, Коли сльозами будуть умиватись. Любіть, цілуйте, міцно обіймайте, Бо діти дуже швидко виростають. Гуляючи […]
Кіт лежить на підвіконні, Гріється на сонці. Чеше лапою за вухом, Погляда в віконце. Кіт лежить собі і мріє Про гарний сніданок. Він не їв ще від учора А вже пізній ранок. Мишка виглянула з нірки, Тихо зашкреблася… Кіт ліниво повернувся: ,,Що? Зловить? Нізащо! Ні, трудитись я […]
Бринить Комарик біля вух – Щось хоче розказати. Та не цікаво то мені, Бо дуже хочу спати. Можливо казочка його Мені й корисна буде… Та як почути, як почуть? Допоможіть! О люди, Ви вже дорослі й мудрі всі Навчіть: чи зрозуміти, А чи комашку цю дзвінку Під ранок хоч зловити, […]
Ось настала середа З неба сіє дощик, Квітне диво-череда… Ми її у горщик Назбираємо, поллєм З дощику водички, Підігріємо обох І умиєм щічки. Будем гарні, запашні, Посмішкою щирі, Заспіваємо пісні У здоров”ї – мирі, Сонця затрашню пору Привітаєм радо, Щоб веселка у саду Гралась виноградом.
У лісочку, на горбочку, серед трав духмяних враз, зацвіли малі дзвіночки, щоб порадувати нас. Повмивалися росою, що з’явилася зрання. Й потягнулися до сонця, зігріваючись співа. Дивний дзвін їх лився лісом, мов безмежная ріка. І не будо у тій пісні ні початку, ні кінця.
Звикла малеча до маминих ручок Не хоче ходити, та все маму муча. Воно вередує, само йти не хоче. У нього червоні заплакані очі. Ти маму, малече, не муч, не проси, Бо мамі не сили тебе понести. Бо ти вже велике і пішки ходи. Закінчуй скоріше свої вереди. По світу нехай […]
Это сказка. Текст предоставляется “as is” ( “как есть” ). Автор ни в коем случае не несет ответственности за физиологические, эротические и политические фантазии читателя, за потерянное на чтение время, а также за возможные прямые или непрямые убытки. С тех пор, как в небо […]
Це казочка. Текст надається “as is” (“як є”). Автор ні в якому разі не несе відповідальності за фізіологічні, еротичні та політичні фантазії читача, за змарнований на читання час, а також за можливі прямі чи непрямі збитки. Звідтоді, як знялись під небо стяги Великих (і […]
Вечірнє сонечко сідає і хтось далеко гомонів, останнім променем засяє, це Геліос по горизонту плив. Повільно їхав, де край неба, із-за дерев ген виглядав, кому залишить край цей сонний? Селену-місяць кликав-звав. “Ой, покажись, небесна панно, світ ближній, дальній осявай, із панною він спокійніший і срібним променем торкай.” Ледь глянула небесна […]
Котик-котичок іде, нічку з собою веде, а ще місяць строгий вказує дорогу. Котику-муркотику, нехай буде сонячно, а місяця приведеш, як за нічкою підеш. А та нічка бистра збирає намисто, щоб увечері вдягти і зірками моргати. Нічка прикрашалась, місяцем гойдала, зоряне намисто навкруг розсипала. В небі місяцю світити, а снам світлим […]
Мы с Татошкой посидим и на воду поглядим: рыбка ловится, иль нет, и какой реки ответ? Речка-реченька-река: светло-серая вода мимо берега бежит и по камушкам журчит. А в журчащей той воде – рыбка мелкая на дне, не торопится ловиться, лучше плыть ей торопиться. Мы с Татошкой посидим и домой уже […]
Вперед понад світом Ірида літає, важливі папери у торбинці має, направив Зевес у далекі пенати: накази передать і відразу вручати. Тут саме на нього Ірида чекала, стилус із торбини швиденько дістала, поставила підпис – його прийняла, від служки наказ той умить забрала. Летіла з-за хмари, де на помості колони палацу […]
Вечірнє сонечко кудлате заходить за сусідню хату і опускається на горизонт, хоче побачити цікавий сон. У тому лагідному сні летіли хмари чарівні, летять неначе три коня, оце така була хмара. Над нею наче янгол пролітав і ковдру у руках тримав, щоб наше дитя накривати та ще легенько колихати. Отак летіли […]