У золочених відерцях Барвистеє літечко На коромислі веселки Носить воду з річечки. Її сіє-поливає Крізь сонячне ситечко, Квіти й трави напуває І зеленим віничком Підмітає пух сріблястий Стрункої тополі. Хай же всім приносить щастя І добра доволі. 2016 р.
Пейзажна лірика
Так тепло й сонячно надворі У день погожий весняний. Берізоньки дві білокорі Зелені стрічки заплели У кучеряві коси довгі, В горошок чорний сукні білі Їм личать, бо такі чудові, Як в наречених на весіллі. 2016 р.
Стікали краплі по листках зелених, Спрагу вгамовували матінці-землі. Це дощ її бажання вчув напевне Й рясний-рясний пустився по ріллі. Повеселіли в полі всі посіви І квітоньки водиці напились, Та й трави щиро дощику раділи, А краплі усе падали униз. І миттю їх земля вбирала в себе, Волога життєдайна рятівна В […]
Біжить кудись струмочок серед лісу, Студена і смачна у нім вода, Мов те люстерко прозора і чиста, Тече-впадає у плесо ставка. Тут навесні, немов у тім раю: Дарує пісню соловей свою. Вночі можна почути спів води, Манить-зове вона мене сюди. 2017 р.
В долині на краю городу, Який межує з лісом, Калини кущ розрісся,Він восени так рясно родить. Взимку пташаточок годує Смачними ягідками, Навесні біло розквітає Та всіх-усіх чарує. А соловейко диво-трелі Їй влітку розсипає, Калину-матір звеселяє І розмовляє з нею. Коли ж приходить вкотре осінь, Вогонь той калиновий Спалахує яскраво знову […]
Ранкова зоря з”явилась, Заблимав світанок в шибку,Нічна пітьма десь поділась, Від нього втекла так швидко. А сонце розбудить ранок, Що спати пішло за обрій, Щоб випило чисті роси Й прогнало густі тумани. Турбот має день чимало, Устигнуть потрібно всюди. -Таки він минув недарма, Сказали про нього люди. Натруджені вечір долоні […]
Біле марево, марево біле Все пливе у веснянім саду, Груші й вишні чудово розцвіли, А ще сливи у крайнім ряду. Незабаром рожевий серпанок Огорне молоді яблуньки І роси назбирає у збанок, Щоб напились її пелюстки. 2025 р.
Садочок незвичайний в травні,Розквітли чарівливі вишні,Поляни із рябих тюльпанів,Як нібито росою вмиті. Усміхнені кульбабки знову,Встелили килимком доріжки,Відчутний аромат медовий,Гуртом передали всі квіти. Пройдуся і вдихну повітря,Зібравши весь потік блаженства,Лиш сонечко зронить проміння,Квітковий рай душі торкнеться. Горнятко запашної кави,Щебече недалечко пташка…Навколо ж особливі фарби,Весняні… придають нам щастя.
Квітень килим простелив, Вишивала веснонька Узори чудеснії, Всі у крапельках роси. Там медуночка і ряст Та фіалка-крихітка. Всі вони дивують нас, Веснонькою виткані. Хай засіється земля Квітами, не мінами, Зеленіти всім полям Сходами озимими. 2025 р.
День останній березневий Сонечком засяяв, Прояснилось синє небо Й десь поділись хмари. Вітерець легенько пестив Кучері вербичкам, Намагався в косу сплести Та умити личка. На ставку нема вже криги, А вода прозора, Як в люстеречко дивитись Нині в неї можна. Лебедиків гордих пара Сіла відпочити, А може десь в очереті […]
Вітер заколисує підвечір Сосну та вербиченьку й берізку, Дбайливо огортає їхні плечі Срібною шаллю, ночі ж зимні трішки. Та шаль розшита зоряним намистом І затишно стає тим деревцятам, Лиш задрімали, а вже ранок близько, Тому вони як молоді дівчата Гарненько вмили личенька вродливі В прозорій чистій ставковій водиці, Струсили росу […]
Колись мудрі люди казали, Що із собою слід брати Воза, човна і сани, Як до березня в гості збиратись. Бо зранку він приморозить, Ще й снігом притрусить зверху, Розлиє удень ріки-води, Що треба братись за весла. А сонечко блисне весняне, Підсохне трішки дорога – Ховай тоді човен і сани, Впрягай […]
Заплакав день дощем таким холодним Й сніжинки закружляли у танку, Не визирає із-за хмари сонце, Похмуру пору бачимо таку. Але не треба, друзі сумувати, Он чуєте вже пісеньку шпака? І первоцвіти стали розкривати Свої пелюски.То ж краса яка! Та й вітерець вже незабаром втихне, Пошле цілунки сонечко землі І з”явиться […]
Бачать себе зорі У люстерку річки, Вмилися в струмочку Дві медунки-квітки. Чорний грак вже вдома, У рідному лісі, Журавлі й лелеки порушили тишу Радісним привітом, Бо вітають землю, На якій їм жити Та звивать гніздечка. Ситечком зі злота Сонце тепло сіє, Ожива природа, Все весні радіє. 2019 р.
Здавати позицій не хоче зима, Тисне морозом та віє, Снігом мете, що і сонця нема, За хмари сховалося білі. Та скільки не сердитись зимоньці вже, Весна наближається стрімко Красива така, мов лебідка І пахощі свіжі чудові несе. З-під снігу он пролісок вже визира, Струмочки біжать та співають. Приходить весна.Ця чудова […]
Десь далеко рожевіє обрій, Велетенською свічею запалав. Значить буде ніч таки морозна,Може снігу вкине ще зима? І притрусить він стежки-дороги, Закружляє легко у танку, Килимом простелиться під ноги. Зиму дуже хочеться таку. 2018 р.
Запалав рожево Обрій, Сонце сіло відпочити, Бо за день втомилось трохи Зігрівати всіх й світити. Вечір в зоряній накидці Вже прийшов до нас тихенько,Руку подає він Нічці Ввічливо, галантно, чемно. А Світанок підкрадеться, Посріблять травичку роси,В капелюсі Ранок босий Зустрічати буде Сонце. 2025 р.
Є берізонька у лісі, Вербонька біля ставочка, По коліна в воді вільха Та калинонька в садочку. А сережки у берізки Та у вільхи зелененькі, У калиноньки ж намисто Теж чудове червоненьке. У воді чистій вербичка Кучері свої купає, Гребінцем зеленим вітер Розчісує й заплітає. Всі вони, немов дівчата, Котрі вродою […]