Так тепло, хоч Покрова одцвіла Рясним жовтогарячим падолистом. Ми ще купаємось у сонця промінцях Та славимо красу оцю одвічну. Калина, мов дівчина молода Дає червоні щоки цілувати Теплому вітерцю, який літав І чемно запросив потанцювати. Шипшина, хоч колюча та усе ж До себе кличе, щоб плодів нарвати, Смакуйте ягідками глоду […]

Котиться, котиться, котиться За вітром кудись жовтий лист. Хочеться, хочеться, хочеться Сховатись й собі в падолист. Осені, осені, осені Тихо сказати: ” Прощай, Що було не так, то ти мені,Красунечко вже вибачай.” Кетяги, кетяги, кетяги Калиноньки дивляться вниз. Жменями, жменями, жменями Зберем намистини ягід. Зробив морозець їх солодкими, Не віриш […]

А літечком бабиним Осінь ще нас тішить Та зірками-айстрами І багряним листом. Ще – днями погожими, Сповненими сонцем І дрібними дощиками, Що земельку мочать. Намистечком калиновим, Журавлів ключами, Що у вирій полинули,Сірими хмарками. Та опеньочок-близняток Зграйками густими. Ще, осене ти радуй нас Спокоєм і миром. 2025 р.

Вишивала осінь, вишивала, Підбирала золото-нитки,Стібок до стібочка вміло клала, Бо вона майстриня хоч куди. Вишивала осінь, вишивала Сріблом бабиного літа килими І багрянцем теж їх прикрашала, Щоби милувались ними ми. Вишивала, вишивала осінь, Дарувала вишиванки ті І калині, і вербичці босій, І берізкам блузи золоті. Ой, ти, осене, майстрине рудокоса, […]

А вересневої пори Був день спекотний, наче влітку. Дивлюся – щось в траві “горить”, Впізнала я весняну квітку, Яка до вересня прийшла Із травня. Мабуть заблукала Кульбабка – квітка весняна,Нині вона йому всміхалась. 2025 р.

Вереснево, вереснево Все зробилося навкруг, Айстри ще цвітуть рожеві Й чорнобривця жовтий чуб. І жоржини пелехаті Кольору стиглих вишень Вже квітують біля хати В сонячний осінній день. Наче ватра запалала – Горобини ягідки, Бісером роса упала На пожовклії листки. Та рубінове намисто Черешенька одягла, Засяяла золотисто І берізонька мала. Крилами […]

Літечка останній день Усміхнувся сонцем, Ноги холодять лишень Срібні чисті роси. Кучерявії хмарки Вгорі пропливають Світлі-світлі ще такі. А за небокраєм Видно сірії тони, Навіть темні трішки. Це віщують нам вони, Що вже осінь близько. 2025 р.

Горобинову ватру роздмухує вітер, Зірочками яскравими айстри горять, Ластівки молоді вже навчились літать, То прощається з нами барвистеє літо. Іще сонечко вдень усміхнеться привітно І купатися можна та позагорять,А намисто з роси вранці й ввечері зимне, Уже ноги остудить, босоніж як стать. Не померла  краса іще літа розмаю,Лист жовтіє між […]

Вранішня зійшла зоря І світанок розбудила. Прокидатися ж пора, Розправляти дужі крила. Полетіти аж на луг, Де гніді пасуться коні, Озирнутися навкруг, Вмити у росі долоні. Привітатися скоріш Чемно так із ранком-братом, Щоби той не забаривсь Красне сонце зустрічати, Яке гордо виплива Із-за обрію поволі, Ніби за селом у полі […]

Зорями, зорями, зорями Ясними айстри горять, Вогні ті різнокольоровії Серця зігрівають всім нам. Росами, росами, росами Посріблені їх пелюстки. Осені, осені, осені Любі вони діточки. 2025 р.

А різнокольорові айстри Засяяли зірками. Це літечко минуло майже, Прощається із нами. Цвітуть на грядці чорнобривці, Пелюсточки вишневі Тягнуть до сонечка жоржини, Троянди ще рожеві Також всміхаються привітно, Теплому дню радіють. Та листя все таки жовтіє, Прощається із нами літо. 2025 р.

Серпневий день отавами запах Та яблуками й грушами в садочку. Вже скоро покидати буде нас Теплеє літечко в ромашковім віночку. Збігають непомітно літні дні, Вже й осінь золота не за горами. Ввижатимуться довго ще мені Літа чудові неповторні барви. 2025 р.

Раптово десь взялась липнева злива Із громом, блискавицею та градом, Кілька годин все лило, лило, лило Понад полями, берегом та садом. А тиха-тиха річечка маленька, Яку убрід пройти було можливо, Як море розлилася далеченько, Що вулиці й луги всі затопило. І до осель людських вода дісталась Та вітер все розгойдував […]

У солом”янім брилі Та із цвітом липи Вже ступив на наш поріг Так спекотний липень. Дозрівають колоски Житні та пшеничні, А на гіллі ягідки – Вишеньки достиглі. В лісі аромат суниць Вітерець розносить, У люстерочку води Себе бачить можна. Липень – середульший син Та й батечка літа. Хай же буде […]

Куца, як у зайця хвіст Тепла-тепла літня ніч, Лиш якусь триває мить – Вже і ранок гомонить Із водою у струмку, Чуть його ходу легку Серед квітів, зелен-трав. Світ цей радо привітав Сонячний спекотний день, Сповнений диво-пісень Жайвора та солов”я, Тішиться душа моя. Ось і вечір на поріг, Місяця веде […]

А соловейка вже не чути в лузі, Зозуля перестала теж кувать, Запахло сіном по усій окрузі, Маківку літа зустрічаєш так. Петро й Павло пройшлися берегами, Лише синіють їхні батоги, Біля воріт злітають вгору мальви, Мов різнокольоровії птахи. Збирають полуницю й вишні стиглі Дбайливі господині про запас. Спекотне літо в розпалі […]

Маленьке плесо невеличкого ставочка Гусей купає вдень, а вночі зорі, Хлюпочуть хвилі, бавляться в пісочку І гомонять тихенько з осокою. Розхвилювались, розшумілись верби, Як в пісні тій співається народній, В кінці високої крутої дуже греблі. Чого б це раптом, може чують горе? А, може просто вітер-розбишака Як прилетить – розтріпує […]

Горобинонька червона Достигає край воріт, Свої кетяги додолу Нахиляє від ваги. Сонцем лагідним зігріті Багряніють ягідки, Теплим дощиком умиті, Ой, чудовії які! Я зроблю із них намисто Та й на свято одягну, Воно сяє променисто І веселу, не сумну Гарну пісню заспіваю Так, щоб чули люди всі. Нехай лине рідним […]