Квітень килим простелив, Вишивала веснонька Узори чудеснії, Всі у крапельках роси. Там медуночка і ряст Та фіалка-крихітка. Всі вони дивують нас, Веснонькою виткані. Хай засіється земля Квітами, не мінами, Зеленіти всім полям Сходами озимими. 2025 р.

День останній березневий Сонечком засяяв, Прояснилось синє небо Й десь поділись хмари. Вітерець легенько пестив Кучері вербичкам, Намагався в косу сплести Та умити личка. На ставку нема вже криги, А вода прозора, Як в люстеречко дивитись Нині в неї можна. Лебедиків гордих пара Сіла відпочити, А може десь в очереті […]

Вітер заколисує підвечір Сосну та вербиченьку й берізку, Дбайливо огортає їхні плечі Срібною шаллю, ночі ж зимні трішки. Та шаль розшита зоряним намистом І затишно стає тим деревцятам, Лиш задрімали, а вже ранок близько, Тому вони як молоді дівчата Гарненько вмили личенька вродливі В прозорій чистій ставковій водиці, Струсили росу […]

Колись мудрі люди казали, Що із собою слід брати Воза, човна і сани, Як до березня в гості збиратись. Бо зранку він приморозить, Ще й снігом притрусить зверху, Розлиє удень ріки-води, Що треба братись за весла. А сонечко блисне весняне, Підсохне трішки дорога – Ховай тоді човен і сани, Впрягай […]

Заплакав день дощем таким холодним Й сніжинки закружляли у танку, Не визирає із-за хмари сонце, Похмуру пору бачимо таку. Але не треба, друзі сумувати, Он чуєте вже пісеньку шпака? І первоцвіти стали розкривати Свої пелюски.То ж краса яка! Та й вітерець вже незабаром втихне, Пошле цілунки сонечко землі І з”явиться […]

Бачать себе зорі У люстерку річки, Вмилися в струмочку Дві медунки-квітки. Чорний грак вже вдома, У рідному лісі, Журавлі й лелеки порушили тишу Радісним привітом, Бо вітають землю, На якій їм жити Та звивать гніздечка. Ситечком зі злота Сонце тепло сіє, Ожива природа, Все весні радіє. 2019 р.

Здавати позицій не хоче зима, Тисне морозом та віє, Снігом мете, що і сонця нема, За хмари сховалося білі. Та скільки не сердитись зимоньці вже, Весна наближається стрімко Красива така, мов лебідка І пахощі свіжі чудові несе. З-під снігу он пролісок вже визира, Струмочки біжать та співають. Приходить весна.Ця чудова […]

Десь далеко рожевіє обрій, Велетенською свічею запалав. Значить буде ніч таки морозна,Може снігу вкине ще зима? І притрусить він стежки-дороги, Закружляє легко у танку, Килимом простелиться під ноги. Зиму дуже хочеться таку. 2018 р.

Запалав рожево Обрій, Сонце сіло відпочити, Бо за день втомилось трохи Зігрівати всіх й світити. Вечір в зоряній накидці Вже прийшов до нас тихенько,Руку подає він Нічці Ввічливо, галантно, чемно. А Світанок підкрадеться, Посріблять травичку роси,В капелюсі Ранок босий Зустрічати буде Сонце. 2025 р.

Є берізонька у лісі, Вербонька біля ставочка, По коліна в воді вільха Та калинонька в садочку. А сережки у берізки Та у вільхи зелененькі, У калиноньки ж намисто Теж чудове червоненьке. У воді чистій вербичка Кучері свої купає, Гребінцем зеленим вітер Розчісує й заплітає. Всі вони, немов дівчата, Котрі вродою […]

На розлогій яблуні в саду На вершечку на гіллі тоненькім Сірі сойки щось собі клюють. Що ж  вони знайшли таке смачненьке? Яблуко залишилось одне,Вітер не зірвав його й не кинув. А примерзле – то таке смачне, Ось летять птахи сюди узимку. А на іншій яблуні також Залишився плід один висіти. […]

Водоспад-водограй, Ти дзвени-дзвени-співай, Нехай пісня-дивограй Пролунає на весь край Про небачену красу, Довгу дівчини косу, Про ромашок очі жовті, Вітерця теплого подих, Галяву сонцем залиту І траву росою вмиту. Ще – калину та вербичку, Що ростуть десь біля річки. Дивний запах матіоли,Хлібнеє безмежне поле, Що біжить за небокрай,Про вкраїнський рідний […]

На черешеньці маленькій Стали гілочки біленькі, Але ж це не цвіт квітує, Бо зимонька хазяйнує. То ж розсипала сніжинки На черешні та ялинці, На дубочку і калині На горбочку та в долині. Її ковдра біла-біла Навіть річечку накрила, Все навколо притрусила,В біле царство запросила. 2018 р.

Ось прийшов вже місяць Лютий, Та й не лютий зовсім він, Ще б Зимі суворій бути, Але весь розтанув сніг. Лише котиться Землею Сірий дядечко Туман І накидкою своєю Мокрою все обійма. Віхола Та Хуртовина,Завірюха й Морозець Всі гуртом до нас прилинуть, Бо Зимі ще не кінець. 2025 р.

Серед зими, серед зими Весна прийшла у гості, То ж не поїдеш вже саньми, Човна готуй чи воза. Пролісок визирнув малий Та й на тоненькій ніжці, Струмок дзюркоче увесь день, Біжить мабуть до річки. Бруньками сакура взялась, Цвістиме незабаром. Серед зими весна прийшла, Це добре чи погано? 2025 р.

На зеленому листі барвінку Намистинки червоні лежать, Обтрусив їх вітрець із калини Й нумо всі врізнобіч розсипать. Опинились вони й біля стежки, Де біленький пухнастий сніжок. І така вишиванка-мережка Прикрашає землі рушничок. 2025 р.

А ягідки червоні Солодкі калинові Присипав білий сніг. Мороз рум”янив “щоки”, Що налилися соком, Все ніби в дивнім сні. До матінки-калини Птахи частенько линуть, Їх пригоща вона. Все б казкою здавалось, Якби не плюндрувала Оцю красу війна. 2025 р.