CEPПEHЬ Cepпeнь cepпiв гocтpi кiнцi, втoплює в жoвтиx жнивax, Koлocoм бaвитьcя вpaнцi, у пeрecтиглиx пoляx Пpiє в кoпицяx coлoму, змiшує зaпaxи тpaв, B cпeку зaxoвує втoму, мiж зoлoтиcтиx зaгpaв Hoчi чeкaє, щoб cпpaгу утaмувaв нeбa гepб Й виpiзaв кpaпeль, в poзвaгу, дощику мicячний cepп A як нaп`єтьcя дocxoчу, вигpiтa coнцeм […]
Пейзажна лірика
1526 posts
Хмари падали в море, облизане хвилями небо обливалось слізьми і ховало нажахані зорі. Перелякані скелі чорніли в безсилій покорі, тільки обрій раз по раз над чимсь реготався вогнево. Божевілля стихій обгризало терпляче каміння, диким звіром тягнулось до постатей на узбережжі. Буревій білопінно пісок біля ніг розмережив. Оніміло ворушаться губи – […]
Куряться дивні широкі простори. Біла маслина розквітла у горах, Ранок цілунки шле, як подарунки. В небі рожевих хмарин візерунки. У смарагдовій чудовій долині Тихо всміхнулись барвіночки сині, Небо зорею горить над землею, Манить до себе красою цією. Горя маслина в краях цих не знає. Іволга в лісі все плаче- співає […]
Настала осінь за вікном, На землю впала, наче злива. Махнула золотим крилом, В бурштин дерева нарядила. І простелились вже тумани, Пішли на скошені поля, Іскринками в імлі рум`янiй Умилась вогнянна зоря. Дерева здалеку горять, Стоять у пурпурі гаї. Долини радісно димлять, Стежки розкинувши свої. Блiднiше стала синьова, Дощi низають ожерiлля, […]
Вадим Ферзь Люблю, коли тепла на вітах море, Люблю, коли димок пливе все вгору. Люблю, коли хмарки в лазурі тонуть, Люблю, коли дроти від вітру стогнуть, Люблю, коли гримить найперший грім, І радісно трясеться увесь дім, А на поля сідають чорнi круки, I видають при […]
За городом через річку Ліс росте там невеличкий. Ось берізки білокорі Похилились на тополі, Ніби шепчуться про щось, Може і почує хтось. За берізками йде сосна, Мідна вся, високоросла, Наче олівці струнка, Так і тягнеться рука Підійти і обійняти, Вгору голову підняти, Посміхнутись, притулитись, На красуню задивитись! Як же гарно, […]
Як пахне літо травами Квітучими, духмяними. На споришеві росами І свіжими покосами. Ще, вечорами тихими, Зірками мерехтливими. А вранці прохолодою Від квітів насолодою. Дощем, а потім свіжістю, Промінням сонця ніжністю. Черешнями достиглими, І ранками привітними. Ще грушами медовими, Плодами кольоровими. І цвітом липи в пахощах Бджолиний спів тут в радощах. […]
Між небом і морем, де ніжиться вітер, Де сонце свій шлях на воді золотить, Де хвилі шепочуться ледве помітно, Мій погляд злітає в бездонну блакить. На гладі морській білі чайки, як мрії, Змахнувши крильми понеслись навпростець. Вривається в душу легка ностальгія: Все має початок і має кінець. Курортного літа сліди […]
Розцвіли півонії Це неначе рай Простелили колії У квітковий край І любов прокинулась Тепло на душі Можеш все забрати Квіти залиши І ніщо на світі Не замінить їх Чуєш поміж квітів Цей веселий сміх? Це сміється райдуга Щось тихо шепта Знайте, у цих квітів Є своя душа Вона пахне ніжністю […]
Был вечер душистый и ясный. В глазах мельтешил снег искристый, Закат горит огнеопасно – Картина от Ра-пейзажиста. Заводы на принтере окон Копируют запад. Восходит Луна – пилигрим одинокий, Гуляет по бледному своду. А небо огромной ладьею Над сонным селом проплывает… Изящно в поселки заходит Ночь, звёздами ярко мерцая. Как парус […]
Вот вечер с голубого фартука Взял солнце и стряхнул, как яблоко, А там и горизонта лезвие Его напополам разрезало, А ночь – девица черноокая, Частицу солнца желтобокую Скалой натёрла, словно тёрочкой, И съела, а вторую долечку В подол свой звёздотканный спрятала. А мгла – сестра её – заплакала Под утро […]
Гасне казковий рубіновий вечір, Чарами серце моє оповито. Місячне сяйво яскраве безпечне Пада на сонні поля оксамитом. Зорi в хмаринках блукають, як зграя, Сяйво слабке їх, і синій серпанок Темні віконця хатин відбивають. Кидають тіні дерева на ґанок. Дзеркалом срібним полискує річка. Вітер-шпигун заглядає у вiкна. В тиші тополя […]
Я падаю в небо, Малинове небо. Де зорі готують З чорниці варення. Де грає сопілка, Де пахнуть дерева, І де тече жива вода Кришталева. Я падаю в небо, В задумане небо. Бо вічність у хмарах, А хмари солодкі, А місяць блукає В нічному полоні. І музика в травах, А магія […]
..лето к осени гонит дни.. ..день за днем все короче.. ..ночи снова будут длинней.. ..даже если ты так не хочешь.. ..лето все отдает себя.. ..коль жара..так до изнеможенья.. ..ну а если подкатит дождь.. ..как с ведра льет везде без стесненья.. ..ветерок..вот спасенье в жару.. ..как порой его нам не хватает.. ..ну а […]
стихає гомін за вікном.. у вікнах світло ніч вмикає.. пташки забилися під стріху.. тихенько вітерець зітхає.. зітхаю й я..чомусь сумую.. вдихаю ніч..думки..думки.. як так??-..сама собі дивую.. згори підморгують зірки.. неначе спокою бажають.. неначе хочуть щось порадить.. затім за хмарками щезають.. ніхто їм в цьому не завадить.. вдихаю ніч..думки сумують.. навіщо […]
..Лелеки повернулися додому.. ..додому їз далеких тих країв.. ..де було тепло..де всього доволі.. ..тільки немає рідних ручаїв.. ..І час настав..в душі заклекотіло.. ..гей-гей у вирій..до домівки..до річок.. ..заплавні луки ваблять та годують.. ..між трав виблискує тихенький потічок.. ..І полетіли з мріями ключі.. ..попереду їх кликав рідний край.. ..а тут зима – […]
Солнце гладит макушку леса, Словно сына по голове. Тихо пляшет дымок белесый. Виадуком ложится свет. Возле трассы стоит шиповник, Ярко светит его кармин. Поле-море штормит, и волны Желтым шумом летят с долин. Осень жадно лазурь из чаши Как напиток пьет голубой. Что-то стал я влюбляться чаще! Осень, станешь моей женой?
Цей вечір духмяний і ясний, Так пахнув снігами іскристими! Весь захід червоний, смугастий Покрився хмарками злотистими. Темніє. Тiкають хмариночки. Вже місяць на небо виходить, Яскравим вiн грає промiннячком, Гуляє по синьому зводу. Все небо, немов синій човен, Пливе на […]