Я про́шу пригадайте дотик лагідний весни. Ви тільки згадку допустіть в уяві про ніжний теплий дотик і тоді я зможу… Я зможу розпові́сти вам про гарну днину, про сонячні промінчики ясні і зелень трав, які буяють по весні. І то́ді… І то́ді в осінній прохолодний вечір ці спогади зігріють вас. […]
Пейзажна лірика
1526 posts
ЛІТО Розмаїлось квіто літо, Барвами поля налито, Чудодійствами бринить, Світлом пéрловим дзвенить! Соком яблука наповнить, Виноград смакучим зробить, Пофарбує всі плоди В різні диво-кольори! Хай в нас літечко цвіте, В серці – сонце золоте! Дзвенислава Гай-Нижник […]
(Весняний натюрморт) Павлові Тичині Весна так безгомонно в’ється монотонно, Весь світ фарбує сонно й світло-срібнотонно, Малює землю пензлем зелено-нетлінно, Руками водить всюди золото-насінно... В повітрі тепер чути світопотепління. Швиденько проростає все першонасіння. Купається у сонці ніжнотонно місто. Дерева вже квітують рясно та барвисто. Одягнені красою білосніжно вишні Махають гілочками, наче […]
Я намалюю небо голубе, Де нема місця жодній чорній хмарі , Поблизу селище розкинулось мале , Де не потрібно жить в печалі! Я намалюю квіти запашні , Що радувати око будуть людям , Веселочку грайливу ,що в журбі Нестиме гарний настрій усім людям! Я намалюю зоряную ніч , Де кожна […]
Яскраве літо-це мале життя, Таке барвисте,чисте,неповторне, І теплий ранок,хвилечка морська Усе воно енергією повне! Поля пшеничні,квіти запашні, Вселяють в душі нам малу надію, Що літо повернеться,хоч у сні , І теплим сонечком нас обігріє! Як це прекрасно-задивитись в далечінь, І зустрічати з усмішкою захід сонця, Воно тобі тихенько шле привіт, […]
Барвиста осінь знову за вікном Розкинула свої барвисті шати, Схопила вона фарби й пензлики І почала природу прикрашати… Усе одразу ж одразу змінювало цвіт: Кущі,дерева,гілочки,листочки, Усе робилось гарним,чарівним, Немов би все це осені сини і дочки! Вона не шкодувала фарби ні на що, Усе хотілось їй розмалювати, Адже стояло в […]
Із весною знову розлилися води, Затопили луки, вийшли з берегів… Верболозу пісню чути вряди-годи, В унісон несеться з співами птахів… Попід очеретом танець хороводом Радісно виводить табунець качок. Тут їхня малеча світ побачить згодом Їх домівка рідна – затишний ставок. У веснянім колі, в темно-синіх хвилях Лебедина пара – радість […]
Біле обличчя. Очі – блакить. Зима-чарівниця у північ не спить. Кроки лишає на полотні. Тихо співає колючі пісні. Срібне намисто.Вишня-уста. Йде норовисто косу розпліта, горда дівиця поміж людьми… Холодом сниться привид зими. Альона Ус
Гарна кімната. Просторе віконце. Квітка маленька милується сонцем. вдивляється пильно у світ білий Божий, Що діється в день весняний, погожий. Кімнатна рослинка нічого не знає, Усе їй цікаво, добра виглядає. У небі блакитнім хмаринки пухнасті, веселка привітна кольором щастя. Сонячні зайчики у краплинках роси весело скачуть, не бояться грози. СмішАть, […]
З’явилася на небі темна хмара І вітер знявся сильний та рвучкий. Зчинили із пилюки й бруду галас, І дощ пішов —– землі ж не промочив . А інколи з маленької хмарини Проллється злива, наче із відра. Пере завзято всі полотна днини , Сріблить всю зелень крапелька-вода. Не думайте, що злива […]
дається , недавно бруньки наливались, Зелені листочки були. У дзеркалі-річці верба милувалась На пишнії віти свої. Роса світанкова — каміння коштовне, Виблискує сяйвом кришталь . Тумани імлисті — то вбрання шовкове, Біла небесна вуаль. Тендітна, вродлива верба розцвітає, Заздрять тополі здаля. І вітер проміння їй в коси вплітає, Несуть аромати […]
У ввечері біжи на луки, Щоб погуляти у тумані, Там між трави почуєш звуки, Які малюють нові грані. Імла покрила все навколо, Не на землі вже – десь у хмарах, Лише цвіркун виводить соло, Як на весні його кохала Циганка -муха чорнокоса. Із ним фламенко танцювала, Вогонь топтала, сильна […]
Краса природи надихає Тут спокій і повітря чисте Пустої метушні не має І ми покинули вже місто. Колише вітер трави й листя, Хмарки пливуть собі поволі, Лоскоче берег хвиля чиста, На сонці ніжимося голі Літній день тепло дарує І виблискує на сонці Лист зелений як смарагди, Милі квіти у долонці […]
Играя на струнах бесшумного эхо, Играется дождь, листву серебря. Невинная шалость, забвения утеха, Как сладок же привкус мечты из дождя. Манящая неба жажда соблазна, В себя поглощает стихия воды, А капли на стеклах – хрустальные стразы, И может печали чьи то следы. В дожде растворяясь, я мыслями стану, […]
Промінь сонця стукає у шибку, Зима наткала безліч полотна. Мороз малює пензлем білу квітку, На тлі дрімливого забутого вікна. Приспів Кружляють у танку пухкі сніжинки, Що огорнули місто і село. Прошу вас, зупиніться на хвилинку І подаруйте затишок й тепло. Проміння сонця пестить нам долоні, Скував грайливі води братик лід. […]
В двері стукає зима, Біла панна крижана. Діти вибігли із хати, Зиму- зимоньку встрічати. Приспів Зимонька – зима, снігу намела, Снігу намела, звістку принесла: Скоро Новий рік, стане на поріг, Принесе у дім, радощі і сміх. Міст скував мороз- коваль, Він блищить, немов кришталь. В іній вбралися дерева, Тут зима, […]
Весняний вечір заглядає в вікна, Немов бажає зупинити мить В якій душа є щира і відкрита, Де серця стукіт з вітром гомонить. Весняний вечір розвіває штори, У шипці знов завмерла тишина. Улюблені читаємо ми твори, Які теплом наповнені до дна. Весняний вечір із букетом квітів, Із ніччю на побачення спішить. […]
Себя в воде купают вербы, чётких теней нарисован блик, небес меж ними отражение, голубовато-серый лик. Рогоз колышется столь мерно, как будто маятника миг, но держат стебельки коренья, в воде упрятав корня вид. Шумели кроны на деревьях и гром далёкий прозвучал, и наползает серой тенью грозы, что близится, оскал. На горизонт […]