..лето к осени гонит дни.. ..день за днем все короче.. ..ночи снова будут длинней.. ..даже если ты так не хочешь.. ..лето все отдает себя.. ..коль жара..так до изнеможенья.. ..ну а если подкатит дождь.. ..как с ведра льет везде без стесненья.. ..ветерок..вот спасенье в жару.. ..как порой его нам не хватает.. ..ну а […]
Пейзажна лірика
1531 posts
стихає гомін за вікном.. у вікнах світло ніч вмикає.. пташки забилися під стріху.. тихенько вітерець зітхає.. зітхаю й я..чомусь сумую.. вдихаю ніч..думки..думки.. як так??-..сама собі дивую.. згори підморгують зірки.. неначе спокою бажають.. неначе хочуть щось порадить.. затім за хмарками щезають.. ніхто їм в цьому не завадить.. вдихаю ніч..думки сумують.. навіщо […]
..Лелеки повернулися додому.. ..додому їз далеких тих країв.. ..де було тепло..де всього доволі.. ..тільки немає рідних ручаїв.. ..І час настав..в душі заклекотіло.. ..гей-гей у вирій..до домівки..до річок.. ..заплавні луки ваблять та годують.. ..між трав виблискує тихенький потічок.. ..І полетіли з мріями ключі.. ..попереду їх кликав рідний край.. ..а тут зима – […]
Солнце гладит макушку леса, Словно сына по голове. Тихо пляшет дымок белесый. Виадуком ложится свет. Возле трассы стоит шиповник, Ярко светит его кармин. Поле-море штормит, и волны Желтым шумом летят с долин. Осень жадно лазурь из чаши Как напиток пьет голубой. Что-то стал я влюбляться чаще! Осень, станешь моей женой?
Цей вечір духмяний і ясний, Так пахнув снігами іскристими! Весь захід червоний, смугастий Покрився хмарками злотистими. Темніє. Тiкають хмариночки. Вже місяць на небо виходить, Яскравим вiн грає промiннячком, Гуляє по синьому зводу. Все небо, немов синій човен, Пливе на […]
Я про́шу пригадайте дотик лагідний весни. Ви тільки згадку допустіть в уяві про ніжний теплий дотик і тоді я зможу… Я зможу розпові́сти вам про гарну днину, про сонячні промінчики ясні і зелень трав, які буяють по весні. І то́ді… І то́ді в осінній прохолодний вечір ці спогади зігріють вас. […]
ЛІТО Розмаїлось квіто літо, Барвами поля налито, Чудодійствами бринить, Світлом пéрловим дзвенить! Соком яблука наповнить, Виноград смакучим зробить, Пофарбує всі плоди В різні диво-кольори! Хай в нас літечко цвіте, В серці – сонце золоте! Дзвенислава Гай-Нижник […]
(Весняний натюрморт) Павлові Тичині Весна так безгомонно в’ється монотонно, Весь світ фарбує сонно й світло-срібнотонно, Малює землю пензлем зелено-нетлінно, Руками водить всюди золото-насінно... В повітрі тепер чути світопотепління. Швиденько проростає все першонасіння. Купається у сонці ніжнотонно місто. Дерева вже квітують рясно та барвисто. Одягнені красою білосніжно вишні Махають гілочками, наче […]
Я намалюю небо голубе, Де нема місця жодній чорній хмарі , Поблизу селище розкинулось мале , Де не потрібно жить в печалі! Я намалюю квіти запашні , Що радувати око будуть людям , Веселочку грайливу ,що в журбі Нестиме гарний настрій усім людям! Я намалюю зоряную ніч , Де кожна […]
Яскраве літо-це мале життя, Таке барвисте,чисте,неповторне, І теплий ранок,хвилечка морська Усе воно енергією повне! Поля пшеничні,квіти запашні, Вселяють в душі нам малу надію, Що літо повернеться,хоч у сні , І теплим сонечком нас обігріє! Як це прекрасно-задивитись в далечінь, І зустрічати з усмішкою захід сонця, Воно тобі тихенько шле привіт, […]
Барвиста осінь знову за вікном Розкинула свої барвисті шати, Схопила вона фарби й пензлики І почала природу прикрашати… Усе одразу ж одразу змінювало цвіт: Кущі,дерева,гілочки,листочки, Усе робилось гарним,чарівним, Немов би все це осені сини і дочки! Вона не шкодувала фарби ні на що, Усе хотілось їй розмалювати, Адже стояло в […]
Із весною знову розлилися води, Затопили луки, вийшли з берегів… Верболозу пісню чути вряди-годи, В унісон несеться з співами птахів… Попід очеретом танець хороводом Радісно виводить табунець качок. Тут їхня малеча світ побачить згодом Їх домівка рідна – затишний ставок. У веснянім колі, в темно-синіх хвилях Лебедина пара – радість […]
Біле обличчя. Очі – блакить. Зима-чарівниця у північ не спить. Кроки лишає на полотні. Тихо співає колючі пісні. Срібне намисто.Вишня-уста. Йде норовисто косу розпліта, горда дівиця поміж людьми… Холодом сниться привид зими. Альона Ус
Гарна кімната. Просторе віконце. Квітка маленька милується сонцем. вдивляється пильно у світ білий Божий, Що діється в день весняний, погожий. Кімнатна рослинка нічого не знає, Усе їй цікаво, добра виглядає. У небі блакитнім хмаринки пухнасті, веселка привітна кольором щастя. Сонячні зайчики у краплинках роси весело скачуть, не бояться грози. СмішАть, […]
З’явилася на небі темна хмара І вітер знявся сильний та рвучкий. Зчинили із пилюки й бруду галас, І дощ пішов —– землі ж не промочив . А інколи з маленької хмарини Проллється злива, наче із відра. Пере завзято всі полотна днини , Сріблить всю зелень крапелька-вода. Не думайте, що злива […]
дається , недавно бруньки наливались, Зелені листочки були. У дзеркалі-річці верба милувалась На пишнії віти свої. Роса світанкова — каміння коштовне, Виблискує сяйвом кришталь . Тумани імлисті — то вбрання шовкове, Біла небесна вуаль. Тендітна, вродлива верба розцвітає, Заздрять тополі здаля. І вітер проміння їй в коси вплітає, Несуть аромати […]
У ввечері біжи на луки, Щоб погуляти у тумані, Там між трави почуєш звуки, Які малюють нові грані. Імла покрила все навколо, Не на землі вже – десь у хмарах, Лише цвіркун виводить соло, Як на весні його кохала Циганка -муха чорнокоса. Із ним фламенко танцювала, Вогонь топтала, сильна […]
Краса природи надихає Тут спокій і повітря чисте Пустої метушні не має І ми покинули вже місто. Колише вітер трави й листя, Хмарки пливуть собі поволі, Лоскоче берег хвиля чиста, На сонці ніжимося голі Літній день тепло дарує І виблискує на сонці Лист зелений як смарагди, Милі квіти у долонці […]