Гарна кімната. Просторе віконце. Квітка маленька милується сонцем. вдивляється пильно у світ білий Божий, Що діється в день весняний, погожий. Кімнатна рослинка нічого не знає, Усе їй цікаво, добра виглядає. У небі блакитнім хмаринки пухнасті, веселка привітна кольором щастя. Сонячні зайчики у краплинках роси весело скачуть, не бояться грози. СмішАть, […]
Пейзажна лірика
1518 posts
З’явилася на небі темна хмара І вітер знявся сильний та рвучкий. Зчинили із пилюки й бруду галас, І дощ пішов —– землі ж не промочив . А інколи з маленької хмарини Проллється злива, наче із відра. Пере завзято всі полотна днини , Сріблить всю зелень крапелька-вода. Не думайте, що злива […]
дається , недавно бруньки наливались, Зелені листочки були. У дзеркалі-річці верба милувалась На пишнії віти свої. Роса світанкова — каміння коштовне, Виблискує сяйвом кришталь . Тумани імлисті — то вбрання шовкове, Біла небесна вуаль. Тендітна, вродлива верба розцвітає, Заздрять тополі здаля. І вітер проміння їй в коси вплітає, Несуть аромати […]
У ввечері біжи на луки, Щоб погуляти у тумані, Там між трави почуєш звуки, Які малюють нові грані. Імла покрила все навколо, Не на землі вже – десь у хмарах, Лише цвіркун виводить соло, Як на весні його кохала Циганка -муха чорнокоса. Із ним фламенко танцювала, Вогонь топтала, сильна […]
Краса природи надихає Тут спокій і повітря чисте Пустої метушні не має І ми покинули вже місто. Колише вітер трави й листя, Хмарки пливуть собі поволі, Лоскоче берег хвиля чиста, На сонці ніжимося голі Літній день тепло дарує І виблискує на сонці Лист зелений як смарагди, Милі квіти у долонці […]
Играя на струнах бесшумного эхо, Играется дождь, листву серебря. Невинная шалость, забвения утеха, Как сладок же привкус мечты из дождя. Манящая неба жажда соблазна, В себя поглощает стихия воды, А капли на стеклах – хрустальные стразы, И может печали чьи то следы. В дожде растворяясь, я мыслями стану, […]
Промінь сонця стукає у шибку, Зима наткала безліч полотна. Мороз малює пензлем білу квітку, На тлі дрімливого забутого вікна. Приспів Кружляють у танку пухкі сніжинки, Що огорнули місто і село. Прошу вас, зупиніться на хвилинку І подаруйте затишок й тепло. Проміння сонця пестить нам долоні, Скував грайливі води братик лід. […]
В двері стукає зима, Біла панна крижана. Діти вибігли із хати, Зиму- зимоньку встрічати. Приспів Зимонька – зима, снігу намела, Снігу намела, звістку принесла: Скоро Новий рік, стане на поріг, Принесе у дім, радощі і сміх. Міст скував мороз- коваль, Він блищить, немов кришталь. В іній вбралися дерева, Тут зима, […]
Весняний вечір заглядає в вікна, Немов бажає зупинити мить В якій душа є щира і відкрита, Де серця стукіт з вітром гомонить. Весняний вечір розвіває штори, У шипці знов завмерла тишина. Улюблені читаємо ми твори, Які теплом наповнені до дна. Весняний вечір із букетом квітів, Із ніччю на побачення спішить. […]
Себя в воде купают вербы, чётких теней нарисован блик, небес меж ними отражение, голубовато-серый лик. Рогоз колышется столь мерно, как будто маятника миг, но держат стебельки коренья, в воде упрятав корня вид. Шумели кроны на деревьях и гром далёкий прозвучал, и наползает серой тенью грозы, что близится, оскал. На горизонт […]
Лісові дороги заберуть тривоги і ведуть світами попід деревами. Трусять дрібним листом крапельки-намиста, синьо-жовті Іван-да-Мар`я, ранок зустрічають. А попід травою метелик з тобою, впаде жовте листя, як осені вісті. Червона горобина засвітиться чинно цегловою красою, фігурою листяною. Біленькі квіточки, як маленькі точки, небо триколірне хмарами застрімить. Ліс стоїть стіною, світиться […]
Даруют небеса прохладу, полно зеркалье тишины, рябило озеро чудное, а небеса ветров полны. Исчезло ветра дуновение и проявилось как кино зеркалья чёткое виденье, волною туч соблюдено. Ветра исчезли, лёгкой тенью рябит фигурами листов и утка возится самозабвенно, но у других лишь берегов. А шум ветвей не отступает, не замирает ни […]
Купаюся в мелодії дощу, Змиваючи з душі усю утому: Наслухаюся ритмів досхочу, Ніяк не відчуваючи оскому. Горнуся до мелодії дощу, Збираючи долонями краплини, З намистом цим я стежечку мощу, У струнах вимережуючи днину. Всміхаюся мелодії дощу – Вдихаю незрівнянну насолоду, А потім несподівано прощу І вивільню непотріб […]
Тринадцяте – п’ятниця, красен білий світ, половина літечка шле усім привіт. У ліску зеленіє густая трава, а ще павучок сіточку сплітав. Доріжка після дощику веде у дальній ліс, до неба ростить сосенки, неначе у політ. Була там трохи нижчою листяна полоса, роз’єднує доріженька, та тут і там краса. Грибів і […]
Дорога… Вечір… Небо в кольорах… Яскравий свій пейзаж малює осінь. Завмерла тиша на закоханих вустах І повернути мить назад ще просить. Дорога… Вечір… Небо в кольорах… Я цю красу запам’ятати хочу Я щастя пізнаю у кожних днях А може, нерви я комусь лоскочу? А я сьогодні просто не знайшла Ні […]
Трояндовий сад розсипався росою, Спросоння губив пелюстки, А в небі нічному,напоєнім щастям, Купалися голі зірки. Вони задивлялись на сад той розкішний, На діаманти з роси, І не розуміли,де більше простору, У небі чи га землі!? Звабливо так,пелюстково-тендітно, Струшував ранок росу, І засоромлено мліли троянди, Ледь пробудившись зі сну. А там,висОко,в […]
Яскраво мальви розквітають, це місто липень так вітає, високі стебла наче дерева, угору тягнуться до неба. Тягнулися дерева в висоту, хотіли доторкнути хмар красу, що мимо хмарочосів пролітають і вдалині зникають. Персиків плоди злетять, їм по доріжці стиглим утікать, їх підберуть, а чи зберуть? Вже дозрівають, а ще ждуть. Це […]
В золотом закате поднебесья чуден был последний блик, сверчки в траве слагали песню, что тихим шумом прозвучит. Будет гроза, не шелохнётся ни один стебель у травы, где-то вдали невидимая птица вдруг отозвётся посреди листвы. Замерли в закатном предвечерье деревья, травы и кусты, высокие прямые тени бросают стебельки травы. Лишь птицы […]