Його руки були золоті,
Він писав картини.
Та, в ці понурії години,
Ми руки відрубали і
В ломбард здали.
Картини попродавали.
Усе вже пропили.
Ми – діти Нової України,
Які кричать, що Путін
Лалалала лалалала…
Яким ви обіцяли крила,
А натомість, відібрали
Останні крихточки добра.
Нам тільки сповнилось
Тринадцять,
А ми вже куримо й п’ємо,
Ми матюкаємось в парадних,
Робимо вигляд що нам не все одно.
Ми не живі,
Пусті скульптури тіла.
Ми зробимо те що влада захотіла,
Хоч і здамося просто з соромом,
Слізьми.
Ми цілуємо ноги,
Нашої смерті…
Не хвилюйтеся
Ми,
Уже мертві…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 19-09-2020
