Для голосування необхідно авторизуватись

Хмари

Ранковим полум’ям без диму і вогню
Палають хмари, що самі собі як попіл,
Немов химери, поєднавши страх і спокій,
Віддавши стан єства прозорому вбранню.


Вони шукають свій безпечний небокрай,
Де наче пір’я білі зграї лебедині
В обіймах крил єднають душі у родини,
Де небо синє-синє, мов казковий рай.

Настане день та сонце променем ясним
Розвіє сум і хмари знов свої вітрила
Розгорнуть, наче білий птах здіймає крила
І полетять у вирій денної краси…

Допоки знов не стануть попелом рясним.


© Денис Нарбут
5

Автор публікації

112
Коментарі: 2Публікації: 22Реєстрація: 15-09-2021

Небайдужий читач

Достижение получено 23.11.2021

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Бронзове перо

Достижение получено 11.10.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій