Для голосування необхідно авторизуватись

Замучена душа

Замучена душа шукає прихистку,

В надії б’ється в кожнеє вікно,

Благає у сльозах надати захисток,

Та лише людям всерівно.

Вона вмирала за чужих і близьких,

Йшла через міни, щоб всіх провести,

А тепер, коли так впала низько

Усі її відмовились нести.

Вона благала, падала у ноги,

Молила, мабуть вперше у житті,

Як не знайшла тепер вона дороги,

Просила просто провести.

Всі відвернулись  й не хотіли чути.

Всім не до того, в всіх свої проблеми.

Як ж ви люди могли те забути?

Колись і ви її ось так молили!

Всім не до того, хай іде вмирає,

Тільки як далі від їхніх осель.

Тільки лише мало хто з них знає,

Що життя як карусель.

Незабаром стане все в свої дороги,

Кожен матиме, що за життя здобув –

Чи рівний шлях, чи тяжкії пороги.

Заплатить той, хто за добро забув!

 

1

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

Dinka Савчук

12
Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 12-09-2018