Замучена душа шукає прихистку, В надії б’ється в кожнеє вікно, Благає у сльозах надати захисток, Та лише людям всерівно. Вона вмирала за чужих і близьких, Йшла через міни, щоб всіх провести, А тепер, коли так впала низько Усі її відмовились нести. Вона благала, падала у ноги, Молила, мабуть вперше у […]
Daily Archives: 12.09.2018
16 posts
“монолог” Рожеве сонце на горизонті, Лягає спати день… А мої вірші десь там на фронті Старих закинутих пісень. Кому розкажеш – не повірить, Не прочитає останній вірш Написаний в такому стилі, Якого в світі нема більш, Не зрозуміє останню сповідь Мовою глухонімих… Рожеве сонце на горизонті – Пора спочити, заходить […]
GIOVANNI MARRADI – With you ..под музыку дождя и пенье птиц.. под перекаты.. что волнуют мысли.. сердце.. пишу тебе.. о том..как воздух чист.. о том..какое счастье.. что есть ты.. протяжный выдох..и улыбка.. миг блаженства.. есть ты.. и большего не надо.. глаза закрыв.. уносятся мечты.. в наш нежный мир.. в наш мир.. где ветви сада.. где […]
ФАНТОМ В незнаній висі, поза меж земної сфери Вирує десь там справедливість у світах Й палке бажання мрій творінь нової ери, І сенсу пошуку, життя в плинних літах… Не пізнані ще Бог, терни між зорь Венери, Гра часу й розуму […]
Сива матуся біля тину стояла Доньку рідненьку на війну проводжала. Мати старенька доньку обіймала Руки тремтіли,сльозу проливала. Донька́, як в дитинстві голівку склонила Голосом тихим їй говорила: Матусю рідненька,гірки́х сльоз не лийте, Матусю рідненька, мене зрозумійте. Треба триматись, а це -вибір мій! Там чоловік і двоє синів. Раненько прокинулась,косу сплела. […]
Вийшла в поле дівчина сумна Її кохання забрала війна! Землі – матері низько вклонилась, Росою духм’яних трав вона вмилась, Та втримати сліз вона не могла Кохання її забрала війна! Вже вечоріло… Стояла молилась… Незглянулась, як чудо птаха з’явилась. З квітки на квітку перелитіла І на плече той дівчині присіла: Чом, […]
Вона так ніжно пестила руками, Він закохавсь – та народилась драма. Клен вмить для Осені все золотом укрив, Створивши цей божесвений мотив. Кокетка ж Осінь почуттів не мала, Тому для Дуба пісеньку співала, І посміхалась Ясену казково, На руки впала Буку – випадково. Сміялась голосно і вдало жартувала, Із Вітром […]
Теплий ранок.Сонячна година. В ритмі буднів місто ожива. На зупинці звична вже картина- Спір за “першість” спокій розрива. До салону жіночка з сумками Ледь зайшла й не поспіша платить Протягла “пенсійне” між рядами, Щоб шофер не квапився сварить. У маршрутку він зайшов останній, Пропустив усіх, хто там стояв, А в […]
У неї доля стрілася з війною, І дні життя умилися слізьми, А в тридцять скроні вкрились сивиною, Бо смерть їй виклик кинула з дітьми. Вона ішла і в спогади летіла, Самітна пташка в теплому гнізді, В один момент від звістки овдовіла, Й зів’ яв кохання цвіт у резеді. Хустина чорна […]
Давно известна мудрость эта нам, звучанье слов понятно и привычно: кто хаживает в гости по утрам, упитаннее выглядит обычно… Глядите на него — лохмат и рыж, породою заморскою не знатен, нахален, дерзок, прыток и бесстыж, в явлениях «на завтрак» аккуратен, своё возьмёт сполна и завсегда. Кормить, увы, придётся «интуриста»! Подвинуться […]
— Видал ли ты, о юный Эвпалин, чудеснейшую гемму цвета моря? Владелец — путешественник один, пропавший, похлебавший вдоволь горя в Египте в роли жалкого раба, но всё-таки вернувшийся в Элладу. Видать, иная выпала судьба без меры любопытному номаду. На гемме этой: девушка стоит, прекрасна, словно нежная Киприда, этруск могучий, твёрдый […]
В разгаре революции процесс, но косны мы, привычному внимаем… Зачем нам сбой, прокол, провал, эксцесс? — Коней на переправе не меняем! А надо бы! — Хромает старый конь, снижает темп опасной переправы, потух уже в груди его огонь, претят ему бои во имя славы… Сказал когда-то киноперсонаж*: — Всё зло […]
— Услышь мой зов, о грозный моря бог! Зачем меня который год терзаешь? Давно уж ты со мной покончить мог, но мучаешь… Зачем не убиваешь? Погибли все товарищи мои, Вина их в чём? В их преданности? В чести? Иль эта роль карателя-судьи мила тебе? Убей, коль жаждешь мести!.. — Сегодня? […]
Смешат меня потуги дурачков, адептов переменчивой удачи, противников статистики основ, решателей заманчивой задачи найти одним им ведомый закон шаров в лотошный жёлоб выпаденья… Готовы ставить всё они на кон, не мучают насмешки и сомненья, крепка их вера в свой особый фарт, рисуют цифр созвездия в блокнотах… …А Некто, видя этот […]
Хворіють діти тих батьків, Яким байдужа засторога Євангельських провісних слів, Що їхні діти – власність Бога! Що ціллю Вічного життя Осмислюється існування, Що Бог їм дав Своє дитя На християнське виховання! Нещасні діти тих батьків, В устах яких брудні розмови, Повчання переходять в гнів, Що вірять в зорі і в […]
Загадково осінь заглядає зранку У жіночу душу співом горобин. Перший поцілунок ніжного світанку Потаємні мрії кличе із глибин. Кличе у надію з пахощами раю, Кличе в таємницю першої роси. А жіноча доля часто розмовляє З променями щастя й вічної краси. Дотик прохолоди підніма на крила – І жіноче серце рветься […]