Для голосування необхідно авторизуватись

Миттєва зустріч

В осінню тишу вечорову
Зайшла красуня гонорова.
Свій плащ яскраво – бурштиновий
Фортово скинула з плеча.
Поважно сіла, наче вдома,
Взяла старі фотоальбоми
Й під спів музики – казанови
Вдихнула в ноти почуття.
Як грала, скрипка мов ридала,
Й до болю душу розтинала
В пітьмі мовчазній,та благала
Знайти розраду й каяття.
А мить підкралася таємно,
Омила слізьми душу темну,
І в дощових струмках плачів
Журба розмокла від дощів.
Цю гру душею я відчула,
І легко, з трепетом вдихнула
Чарівну музику, й величну
Красу миттєво – блискавичну.
В осінню тишу вечорову
Пішла панянка гонорова,
Плащем махнула феєрично
Й тихенько зникла загадково.
Красуню буду уявляти
І в снах до неї розмовляти,
Струшу дощем із парасолі
Й полину в спогади поволі.

2

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Светлана Савченко

529
Коментарі: 9Публікації: 144Реєстрація: 21-08-2018

Золоте перо

Достижение получено 22.02.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 05.05.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “Миттєва зустріч”