бухенвальд
бухенвальдські віршування
переклад з російської,
графоманські вірші ,документи історичні ,
можливо пародії
бухенвальд -місто де в газових камерах палили людей
зошит
для Люсі,Нініной посестри
по пам’ятним записам Сєришево-2
1966 року .3-й рік служби
м.Бухенвальд !
Люсі … ,,Крапки…,,
Знову повертаюсь я до віршування
Наново пишу я вам коротенькі рядки
нарешті риму відшукав
а напочатку я все ж поставлю … … …
Тільки ти трохи підожди
Не звертай уваги на … … …
Пишу тобі я від душі
Ці коротенькі рядки .
Люся! я не знаю ,що тобі сказати
І тому все ставлю … … …
нарешті риму відшукав
тепер пишу ці коротенькі рядки .
підпис васап
Погляд Люсі
Я не заборгував красі ні граму
Просто юність мене так зачарувала
щось чисте сковзило по вустам
І очі блищать , як роси по світанням
Твій погляд нагадує вишні цівки
А в очах струїться вогник
Зіниці мені кажуть – любуйся ,
Заки горить рум’янець пишних щок
Твої задумливі брови
Сбігають униз в оден жмуток
Але варто лише посміхнутись
як цівки утворять струмок
Тільки ти сміливіше посміхнися
Бачу блиск твоїх очей
Якщо любиш міцно – не стидайся
Ти у посмішці здаєшся милою .
Не жалій того ,що так жаліла
Молодість,щаслива пора
Я адже знаю певно,що і ти хотіла ,
Щоб горіли полум’ям вуста
Люся !Я хочу ,щоб ти була як вітер
Легким подувом чиста
І в листопадовий цей вечір
Знову повтори ,що ти -моя …
підпис Васап в/г 64365,,Б,,
все почалося з того вечора
А закінчиться якимось адже днем
Все хорош якщо нічого …
Якщо з тобою ми удвох .
Дружба вся залежить від тебе
Якщо ти така ж ось добра
В радості звідала мене .
Тебе не пускають ,а ти убіжи
Та так убіжи ,щоб не знали вони
Ані Нінка ,ані хтось ,що так …
Тебе не пускають ,а ти убіжи все одно
як-небудь убіжи
Час ,як він скаче ,
Якщо не женеш роки
я би сказав тобі ,що це значить
Тільки ти убіжи назавжди
Як довго я жду тебе
Чекаю , не діждуся
Коли ж нарешті
я скажу тобі,,так,,
І ти посміхнешся
Зі мною назавжди
Я знаю ,що складно
Все зразу зрозуміти
А раптом це тільки потяг
вітер- посмішка
Котрій до пари
І радість і втіха
Сама обирай собі путь
Та тільки в дорозі мене не забудь
Складно звісно все одразу зрозуміти
Хіба так можна в чулочках стояти
Ти посміхаєшся ?Смійся,смійся ,
Ти завжди смієшся леді ,якщо зовсім не смішно
Ти затинаєшся ?
Або порозумієшся?Це зовсім добре
я підставлю обійми
а ти в них убіжи
у совісті є прокляття
Але ти не спіши ,все одно як-небудь до мене прибіжи
Мрії ,мріяння!!!
Я до вас крокую
В груді моїй провина !
нащо ти дивишся винувато
дорога вдалину кличе тебе
Так складно чекати солдата
В такі юні роки
Зайди зоря світанком новим
Я жду тебе і ти прийдеш
Прийдеш до мене стежиною знайомою
Посеред усміхнених беріз
я жду тебе
дорогою далекою
Тоді я буду не один
в хвилини щасливих побачень
ми все спочатку повторим.
Кохання – що може бути дорожче ,
коли вирує його струмок .
Кохання і гордість дуже схожі .
але почуття все-таки сильніші .
воно як блискавиця грає
Погляд твій пустотливий
Струмінь кохання не вгасає
коли ти кохаєш всією душою
нехай буде блідий Місяць
Світити нам до світання
Я знову буду чекати тебе
І ти прийдеш , моя Джульєта
1966 рік село Серишево-2
чоловік і жінка – коштовність …
Я розумію ,що є любов
я згадую і забуваю знову
і відчуваю ,що не люблю
Мрію свою в жалю топлю
яка ти до мене прийдеш ?
в мої мрії геній мій
вірш про то ,як йшли по вугілля
напиши про нас віршотворіння
Як ми із Нінкою за вугіллям пішли
а очі блимають не творінням
Як ніби вже другого вже знайшли
Якби Люда була Людкою
а оченята як очі
То і почуття були би мукою
Без вугілля була би біда
Стихи писати не трудні діла
віршик піснути певно кожен зможе
про дівчат ,про звізди -зірки , про Місяць
але мені інше почуття череп гложе
Інші думки давлять череп мені
І зовсім не біда ,що Людка Люда
І очі адже можуть робити чудо
Якщо вони дивляться на тебе
Якщо в них бачу відображення мене
і приписка :
А грудь її була кругла
Здавалось ранняя зима
Своїм диханням намела
Два (цих) маленьких холма
підпис верне есенін …(можливо тоді був популярний
рязанський письменник Єсенін)
нінці і її майбутньому сину
…
люді
молодим
любові безумство
свічка
свічку запалили
і полум’я на ній
миттєво ожило
і стало світліше
і свічки тепло
віддав він своє
і свічка в теплі
стала миліше .
дурна свічка
їй жити та жити би ,
кохаючи бескінечно
стояти не тужити
з вогником на кінці
в своєму милому вінці
сльози тугі
стікають безшумно.
в сльози такі
залюблений безумно .
Пломінь (полум’я) залюблено
в тяжкі сльози
і гладить їх він
як вітер берези
Тане свіча
плаче тихо
йому накрича,
що палить її швидко …
Пломінь в’ється
і свічка тане
над нею він в’ється.
важко зітхає …
Хлопці ,дівчат любіть
до самих могил
як пломінь убитий
свічку любив .
тільки будьте уважніші
в своєму коханні .
не робіть свідомо
опіків їм .
Кохайте дівчата
своїх закоханих
Протягніть ручки
їм засмученим
Кохайте будь-кого
не робіть дурниць
будьте готові
До хлопчацьких грубощів .
підпис васильєв
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
