Горіли свічки.
Із колонок лунали Kaleo.
– Ти впевнена? – він запитав.
– Так, я згідна на це.
– Та я не люблю тебе.
– Годі. Чи це так суттєво?
Лише одна ніч. Не “назавжди”
Й на пальці кільце.
Я вибрала так.
Бо я завжди сама вибираю.
Між тим, щоб кохала сама
І любили мене
Я виберу перше.
Бо значення вибору знаю.
Лиш спогади вічні,
Нав’язане – швидко мине.
У тих, хто цінує
гірку, але справжню свободу,
Зап’ястя, як ріки,
І щось божевільне в очах.
Чужі, хоч і рідні.
Окрема зухвала порода –
Найкращі з найгірших.
Найвдаліші серед невдах.
У тих, хто цінує
Життя, не суспільні медалі,
Не вічну “повинність” усупереч
Власній душі
Немає боргів. Вони завжди
Відчалюють далі –
Назустріч новому.
Назустріч самому собі.
Автор публікації
Автор книги "Армагеддон навпаки" ♥
Думок на тему “Про Першого.”
цікавий хід думок