Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Я висушую собою все живе,
Бо любов нанизую на сміх.
Я – емоція, котра вбиває все!
Я – ГОРДИНЯ! Найстрашніший гріх!
Малодушний? Тож, іди, я обійму.
Нам з тобою по дорозі у нікуди.
Не лікуйся родинного шляху,
З нами завжди будуть НЕДОЛЮДИ.
Останній лист календаря Перегорнув багряний жовтень, Прийшов сердитий листопад, Жбурляє вітром листя жовте. І репутацію свою Дощем підмочує плаксивим. Хоча його я […]
Вишиває Осінь вербам жовті коси, Вишиває кленам золоте вбрання, Вишива тополям, вишням і березам Жовтим і червоним, срібним й золотим. Вишиває Осінь […]
Я помню все: глаза, улыбку, губы… Цветы зимой и снежную метель. Я помню все, я это не забуду, Уже не сплю я […]
Час біжить,як день і ніч.. Зупинись! Тут ауфтакт. Плавний руз мелодіj – за мить. На мить пауза- і крок назад. Пада сніг.Вогонь- […]
Думок на тему “Гординя”
Не лікуйся родинного шляху,
Тут, мабуть, автовиправлення. На картинці більш слушне дієслово.