з сипкого неба висипалось сонце
піском червоним поміж хмар крихких.
сяйнула іскра. тліючи, погасла.
яскравий спомин невловимий стих.
і обрій звис у мріях невідбулий
на тих шарагах, з місяця в зірках.
у зграї нетлі давній попіл праху
здіймають мов квітковий пил в степах.
то злую гру затіяло минуле
напівтонів, у світло й тінь, з відлунь
і відзеркалень, де в скляних відламах
безликий мім щтавхає в ніч валун…

Думок на тему “мить”
Поетично, барвисто, експериментально. Яскраві поетичні образи. Гостра ритміка. Є глибина філософських роздумів, новаторське осмислення літературних традицій зламу 19-20 століть. Вражений