як залишають музи нас
вогонь натхнення швидко гасне,
зникає мріяний Парнас,
стрімкий політ в зірках Пегаса.
кохання слово мов вінок
зроню я в цю пустельну тишу
й зроблю у омрак напівкрок.
печальний, ліру там залишу.
і у задумі увійду
до себе в дім спізнілим гостем.
в каміні ватру розведу… –
тепла так мало в пізню осінь!
…але ці омахи руді
не відігріють порожнечі –
в уяві образи бліді,
в душі лиш зреченість і втечі.
біля каміну сів сумний
у кріслі. плечі вкриті пледом.
дощ за вікном і сад старий
мені нашіптують сонети…
Автор публікації
Коментарі: 9Публікації: 12Реєстрація: 11-08-2018
Достижение получено 19.12.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 05.12.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
