Для голосування необхідно авторизуватись

в кав”ярні (осіннє)

в кав”ярні
загублений містом
в самотності я і осінь…
спливає захмарена днина
у сутінках мжею у млості.

і пісня бурхливого вітру
вплітається в віти клена
як сповідь безмежна в зажурі
відлуннями сьогодення.

в якому мелодія тиха
вплітається в віти крони
задумливим сумом
наче
хтось грає на саксофоні.

і зустрічі тут як пощання.
і многоголосий гомін.
і за філіжанкою кави
раптовий
і щемний спомин.

авта у дощу відзеркальні
в калюжах,
вітринах мокрих.
на хідниках малолюдних
обпалого листя охра
в асфальті
неначе у часі
минулого дивні миті
веселого теплого літа
і ніжного в квітах вітру.

…виходжу з кав”ярні у вечір,
в холодне
забуте місто,
в обійми похмурих вулиць,
під дощ цей,
що шепіт пісні.
ховаюся під парасолю –
цілує обличчя осінь
байдужа
немов самотність,
у волі що змерзла зовсім…

5

Автор публікації

Офлайн 4 тижні

Ем Скитаній

55
Коментарі: 7Публікації: 11Реєстрація: 11-08-2018

Небайдужий читач

Достижение получено 19.12.2018

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Бронзове перо

Достижение получено 05.12.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій