Відчути суть, відчути присмак смислу,
щоб захолонула нарешті голова,
щоб не від розпачу і туги стисло,
а щоб побігли в нові напрямки слова.
Хтось викладає з смальти твої будні,
хтось точить камінь, потом-кров’ю залива,
а десь на небі Святий Марк і музи
мозаїку ту грізно спогляда.
В воді все менше корисних молекул,
чужі думки транслюються щодня,
щоб ти, наскрізь нейронами продертий,
не розрізняв де правда, де брехня.
І видно, що все стало не важливо,
все ніби розчинилось навкруги,
веселку не малює більше небо,
у вирій не збираються птахи.
Байдужість захопила мою землю
і ти сидиш на купі помилок,
пихатий і як віслюк упертий,
не роблячи з уроків висновок.
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 32Реєстрація: 31-08-2020
Достижение получено 16.05.2021
Титул: Вибір видавця (Квітень 2021)
